Світ
Білорусь запроваджує смертну кару за «держзраду»

Відповідний законопроєкт був прийнятий у другому читанні. Перше читання відбулося 7 грудня торік.

Законопроєкт дозволяє застосування смертної кари до посадових осіб, які обіймають державну посаду, та осіб, на яких поширюється статус військовослужбовця. Причина для найвищої міри покарання ‒ вчинення злочину, передбаченого ст. 356 КК «Зрада державі».

Також, відповідно до законопроєкту, особи, що брали участь у підготовці злочинів, передбачених статтями про «напад на установи, які користуються міжнародним захистом», і «диверсію», можуть бути звільнені від кримінальної відповідальності, якщо вони своєчасно попередили органи державної влади або іншим чином сприяли запобіганню цим злочинам.

У Кримінальному кодексі Білорусі також з’являться статті про «пропаганду тероризму» і «порушення вимог щодо охорони державної таємниці».

Білорусь є єдиною країною в Європі, де діє смертна кара. За останні 20 років було страчено приблизно 400 осіб. Відомо лише про два випадки помилування.

Білоруський режим посилив репресії проти своїх громадян після масових протестів 2020 р., які були жорстоко придушені.

У білоруських слідчих ізоляторах та в’язницях утримуються багато активістів та правозахисників, серед яких, зокрема, журналіст та активіст польської меншини Анджей Почобут, а також лауреат Нобелівської премії миру Алесь Бяляцький.

Схожі публікації
Щоб боротися з патологіями, польський уряд радикально змінює правила, що стосуються біженців з України. Про це пише Rzeczpospolita, повідомляючи про проєкт змін до спеціального закону, який набув чинності після початку відкритої війни.
Анджей Почобут – журналіст, активіст польської меншини в Білорусі – є одним із півтори тисячі політв’язнів лукашенківського режиму. 
Міністерка охорони здоров’я РП Ізабела Лещина заявила вчора, 21 березня, на пресконференції, що її міністерство працює над законом про заборону одноразових електронних сигарет. Вона уточнила, що реальний термін завершення цих робіт – квітень.
Заступниця міністра юстиції РП Марія Ейхарт заявила про скорочення кількості ув’язнених на 20 тис. людей. Ідея дострокового звільнення викликала в країні багато суперечок.
У Варшаві відбулася зустріч очільників польської та литовської дипломатії. Радослав Сікорський і Габріелюс Ландсбергіс висловилися за зрівняння санкцій проти Росії та Білорусі.
На початку грудня МОК вирішив, що росіяни та білоруси, які пройшли кваліфікацію на ігри в Парижі, будуть допущені до змагань як нейтральні спортсмени, без прапорів, емблем і гімнів.
У резолюції польський Сейм вказує, що імпорт сільськогосподарської продукції з Росії та Республіки Білорусь продовжує приносити величезні доходи виробникам, торговцям і бюджетам цих країн.
Профспілки вимагають, щоб Страсна п’ятниця та Святвечір стали вихідними днями. Деякі компанії вже й так у ці дні надають своїм працівникам вихідні або скорочують їхній робочий день.
У білоруських тюрмах і колоніях перебувають 37 журналістів. Друге й третє місця в цьому антирейтингу посідають Росія і Туреччина.