Конгрес, організований університетами в Торуні, Кракові, Ольштині та Інститутом історії науки Польської академії наук, розпочався 19 лютого, якраз у 550-ту річницю від дня народження Миколая Коперника.

У травні засідання конгресу пройде у Кракові, у червні – в Ольштині, а у вересні конгрес повернеться до Торуня.

Конгрес відкрився святою месою в торунському кафедральному соборі, яку очолив примас Польщі, архієпископ Войцех Поляк. Учасники з’їзду поклали квіти до пам’ятника астроному на Староміській Ринковій площі, а офіційна церемонія відкриття відбулася в актовій залі Університету імені Миколая Коперника.

«Найважливішу настанову, яку залишив нам Миколай Коперник, – прагнути правди та мати мужність відстоювати її, ‒ сказав ректор університету, професор Анджей Сокаля. – Ми знаємо, що він роками відкладав публікацію своєї праці, побоюючись не лише наслідків, але й глузування тих, хто не міг вийти за межі власних горизонтів і не мав сміливості шукати правду. Нам відомі тогочасні дилеми Коперника, зокрема світоглядного характеру. Кожен із нас, проводячи наукові дослідження та оприлюднюючи їх результати, бореться з власними дилемами, вони є постійним елементом нашої роботи. Проте ми зобов’язані пізнавати і відстоювати правду, навіть якщо це потребує мужності».

Гостями церемонії відкриття стали ректори всіх польських університетів та інших вишів. На відкритті з промовою виступив професор Філіп Джеймс Едвін Піблз ‒ видатний канадсько-американський фізик, космолог, астрофізик і астроном, один із піонерів теорії формування Всесвіту. У 2019 р. він отримав Нобелівську премію з фізики за досягнення в галузі фізичної космології.