Світ
Сейм Литви схвалив закон про дерадянізацію публічного простору

Документ має створити умови для усунення символів радянського тоталітаризму та авторитаризму, зокрема пам’ятників, назв вулиць і площ.

Сейм Литви схвалив закон про дерадянізацію, який забороняє пропаганду тоталітарних і авторитарних режимів. Метою цього нормативно-правового акту є створення умов для усунення з публічного простору символів тоталітаризму та авторитаризму: пам’ятників, назв вулиць і площ, інших об’єктів.

Закон підтримала переважна більшість литовських депутатів ‒ 103 у 141-місному парламенті.

Міністр культури Литви Сімонас Кайрис нагадав, що в країні є близько 160 об’єктів, які, ймовірно, будуть вважати такими, що сприяють пропагуванню тоталітарних режимів. Здебільшого це пам’ятники на цвинтарях радянських воїнів. Демонтаж цих об’єктів раніше ускладнювався тим, що вони внесені до списку культурної спадщини. Як наголосив міністр, їх включили до списку «не тому, що вони виняткові, а щоб захистити їх від різноманітних провокацій».

Після того, як закон набуде чинності, спеціальна міжвідомча комісія вирішуватиме, чи потрібно усувати об’єкт на прохання Центру дослідження геноциду та опору Литви або місцевих органів влади.

Деякі органи місцевого самоврядування Литви вже подали заявки на виключення окремих пам'ятників радянським воїнам зі списку спадщини. За останні кілька місяців демонтовано близько 20 таких об’єктів.

Заборони, затверджені в Сеймі, не стосуватимуться музеїв, архівів і бібліотек, а також використання таких об’єктів в освітніх, наукових, професійно-мистецьких і колекціонерських цілях для діяльності з інформування громадськості про тоталітарні та авторитарні режими.

Закон про дерадянізацію після підписання президентом Литви набере чинності 1 травня 2023 р.

Схожі публікації
Щоб боротися з патологіями, польський уряд радикально змінює правила, що стосуються біженців з України. Про це пише Rzeczpospolita, повідомляючи про проєкт змін до спеціального закону, який набув чинності після початку відкритої війни.
Міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс переконаний, що не можна допускати порушення повітряного простору країн НАТО.
Міністерка охорони здоров’я РП Ізабела Лещина заявила вчора, 21 березня, на пресконференції, що її міністерство працює над законом про заборону одноразових електронних сигарет. Вона уточнила, що реальний термін завершення цих робіт – квітень.
Заступниця міністра юстиції РП Марія Ейхарт заявила про скорочення кількості ув’язнених на 20 тис. людей. Ідея дострокового звільнення викликала в країні багато суперечок.
Профспілки вимагають, щоб Страсна п’ятниця та Святвечір стали вихідними днями. Деякі компанії вже й так у ці дні надають своїм працівникам вихідні або скорочують їхній робочий день.
Rzeczpospolita повідомляє, що неурядові організації закликали міністерства запровадити заборону на використання у школах мобільних телефонів та інших електронних пристроїв.
Поляки працюють п’ять днів на тиждень по вісім годин на день ще з 1970-х. Проте дискусії щодо скорочення робочого часу точаться в Європі вже давно.
Польські фермери підозрюють, що зерно з України потрапляє до Польщі через Литву, тому сьогодні запланували акцію протесту на цьому кордоні. Плани польських фермерів різко розкритикувала прем’єр-міністерка Литви.
Якщо виявиться, що про певну людину є негативна інформація, то справою займеться Департамент державної безпеки.