Ще до початку війни була створена група з питань моніторингу загроз для культурної спадщини і на території Польщі, і в Україні.
Про це під час засідання Комітету Сенату з питань еміграції та зв’язків з поляками за кордоном розповів представник Міністерства культури і національної спадщини РП Ярослав Чуба.
Комітет зібрався вчора, щоб ознайомитися з діяльністю установ, які займаються охороною культурної спадщини за кордоном, що, на думку Міністерства культури та національної спадщини, є «особливо важливим під час війни в Україні».
«Перед початком війни міністр культури вирішив сформувати групу фахівців для аналізу ситуації щодо загроз для культурної спадщині в Польщі та Україні», ‒ наголосив Ярослав Чуба. Її діяльність полягає в «експертній та пам’яткоохороній підтримці та можливості переміщення об’єктів із небезпечних територій до безпечних місць».
Для безпосереднього досягнення цілей групи міністр культури створив Центр допомоги українській культурі. «Насамперед цей Центр безпосередньо транспортує допомогу з Польщі до українських міст. Окремі установи також надають допомогу своїм українським партнерам, як-от, наприклад, Національна бібліотека. А в зв’язку з війною Росії проти України Інститут POLONIKA разом з українськими партнерами продовжує захищати цінні об’єкти культурної спадщини, які перебувають під загрозою руйнування.
Інститут POLONIKA з перших днів війни утримує контакт з українськими установами, власниками та господарями пам’яток, постійно співпрацюючи, зокрема, з керівницею Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради Лілією Онищенко. До робіт, пов’язаних з охороною пам’яток, які перебувають під загрозою знищення, долучилися польські і українські фахівці, а також фірми, які раніше на замовлення Інституту POLONIKA проводили в Україні пам’яткоохоронні роботи.
«Ми продовжуємо діяльність, спрямовану на ефективний захист об’єктів культурної спадщини, що перебувають під загрозою знищення. Багато з них є свідками історії давньої Речі Посполитої і елементами спільної історії України та Польщі. Нам вдалося вже доставити матеріали та захистити від можливих пожеж 221 сакральну споруду, а також 190 меморіально-цвинтарних пам’яток. Список таких об’єктів постійно розширюється. Скульптури навколо Латинського собору, каплиця Боїмів, колишній костел єзуїтів, пам’ятник Адама Міцкевича, колона Сикстів, яка є найстарішою львівською пам’яткою, вітражі Вірменського собору – це лише деякі об’єкти у Львові, які були захищені від небезпеки», – розповіла директорка Інституту POLONIKA Дорота Янішевська-Якубяк.
Окрім надання спеціалізованого протипожежного обладнання або матеріалів для захисту скульптур, картин, вівтарів та вітражів, POLONIKA допомагає в організації проведення робіт, а також у питаннях складування та доставки необхідних матеріалів. Інститут проводить також лазерне сканування пам’яток. Ці роботи здійснюють і польські, і українські фірми. Такий проєкт вже завершено в трьох львівських та одній дрогобицькій пам'ятці. Сканування було проведено в кільканадцяти пам’ятках, які раніше не мали такого типу документації. Вже відскановано вісім дерев’яних церков, які внесено до списку ЮНЕСКО. В планах – реалізувати подальші роботи, зокрема, у Кам’янці-Подільському та Львові.
На проведення цих робіт Інститут POLONIKA після початку війни виділив понад 1,7 млн злотих. Також у рамках цієї співпраці на оцифрування культурних цінностей та об’єктів спадщини в Україні польський уряд виділив із бюджету Міністерства культури та національної спадщини РП приблизно 1 млн євро.
