Польща і світ
Польща долучилася до збору доказів скоєння росіянами геноциду українців

Міністр внутрішніх справ та адміністрації РП Маріуш Камінський нагадав, що Польща також збирає докази воєнних злочинів росіян в Україні, які мають стати частиною розглядів у міжнародних судах.

Вчора, 9 травня, у Варшаві відбулася Міжнародна конференція міністрів у справах біженців війни з України, яку урочисто відкрив Маріуш Камінський. У конференції взяли участь заступник міністра Павел Шефернакер, уповноважений уряду у справах воєнних біженців з України.

Під час зустрічі міністр Маріуш Камінський згадав про свій візит до Києва минулого тижня. У четвер разом з міністрами внутрішніх справ Литви, Латвії та Естонії він зустрівся з головою МВС України Денисом Монастирським.

«Представники МВС України дякують нам усім за допомогу, яку ми надаємо українським біженцям. Будемо сподіватися, що громадяни України лише тимчасово перебувають за межами своєї країни, що вони повернуться в Україну, як тільки буде безпечно, – сказав міністр Маріуш Камінський. – Усі наголошують, що переважна більшість – це мами з дітьми. Вони повинні бути в безпеці. Це питання елементарних цивілізаційних стандартів. Ми повинні забезпечити жінкам та їхнім дітям безпечний притулок у нашій країні. Це головна тема нашої зустрічі, а також обміну досвідом у сфері спільних дій».

Міністр Маріуш Камінський наголосив, що Польща надає величезну підтримку українським службам, включаючи пожежників і поліцію. «Ми постійно надаємо безпосередню допомогу українським колегам. Ми пожертвували 35 тис. шоломів, 25 тис. пожежних костюмів, 20 тис. пожежних рукавів – це дуже практичні та потрібні сьогодні речі», ‒ наголосив він.

Камінський нагадав, що українцям досі потрібна допомога з обладнанням. Багато завдань вимагають негайної підтримки, як-от питання із тисячами мін, залишених окупаційними військами під час відведення їх з околиць Києва та півночі України. Також надзвичайно важливим є збір доказів злочинів. «Ми збираємо інформацію, опитуємо свідків воєнних злочинів в Україні. Акти геноциду мають бути задокументовані вже сьогодні, якнайшвидше. Це має бути потужний матеріал розгляду в міжнародних судах», ‒ сказав міністр.

Під час пресконференції заступник міністра Павел Шефернакер підвів підсумки зустрічі з представниками 12 країн. «Наразі наші країни стикаються з серйозними проблемами, пов’язаними з системною допомогою. Це включає питання догляду за дітьми, мовних курсів і переселення біженців із великих центрів до менших», ‒ сказав він.

Уповноважений уряду у справах воєнних біженців з України повідомив, що представники інших урядів підтримали зусилля Польщі щодо створення додаткового фонду ЄС для українських біженців.

Схожі публікації
Посла Російської Федерації Георгія Міхна викликали до Міністерства закордонних справ Польщі. Причиною виклику, як повідомив речник МЗС, є прагнення висловити солідарність із Німеччиною.
Буферну зону на кордоні з Білоруссю буде продовжено ще на 90 днів. Це означає продовження тимчасової заборони на перебування у прикордонній зоні, прилеглій до кордону, до 29 листопада.
Без оновлення подальше легальне перебування в Польщі вимагатиме отримання нової підстави для проживання.
У Польщі 29 серпня відбудеться Загальнонаціональне тренування з реагування, присвячене правилам поведінки під час тривоги та кризових ситуацій. У тисячах безкоштовних освітніх пунктів мешканців навчатимуть, зокрема, розпізнавати сигнали тривоги та відрізняти офіційні повідомлення від неправдивих попереджень.
Головна комендатура Прикордонної служби Польщі відкрила тендер на постачання п’яти нових автомобілів спостереження. Транспортні засоби мають бути оснащені оптоелектронними приладами, а також системами виявлення та відстеження безпілотних літальних апаратів. Про це повідомляє infosecurity24.pl.
Північноатлантична рада засудила дії Росії та підтвердила повну солідарність із Польщею і Румунією після порушень їхнього повітряного простору.
Країни Європейського Союзу офіційно погодили продовження тимчасового захисту для громадян України ще на один рік ‒ до 4 березня 2028 р.
Комітет всесвітньої спадщини ЮНЕСКО ухвалив рішення залишити три українські об’єкти всесвітньої спадщини у Списку всесвітньої спадщини, що перебуває під загрозою.
Поляки перебувають у своєрідній бульбашці переконання, що Росія на них не нападе.