75 років тому, 20 березня 1942 р., члени підпільної організації малого саботажу «Вавер» розмістили перші «якорі», знаки Польщі в боротьбі, на стінах будинків окупованої Варшави.
На початку 1942 р. Бюро інформації та пропаганди Головної комендатури АК оголосило конкурс на знак організації. Серед 27 проектів обрали якір.
«Інформаційний бюлетень АК від 16 квітня 1942 р. писав про новий символ боротьби: «Вже місяць на мурах Варшави з’являється знак якоря. Верхня частина якоря утворює літеру «P», а нижня – літеру «W». Якась частина написів вказує, що знак символізує Польщу в боротьбі. Ми не можемо пояснити популярності цього знаку. (…) Можливо, спрацювало бажання показати ворогові, що, попри все, він не зламав нашого духа. (…) Можливо, на уяву «художників» діє символ якоря – знаку надії.
Знак Польщі в боротьбі найчастіше малювали харцери. Багатьом відомий «Рудий» (Янек Битнар, один із героїв книги «Каміння для окопів» – PAP) і те, як він намалював якір на пам’ятнику авіатору на площі Люблінської унії. Це був відважний вчинок, тому що поряд працювали німецькі чиновники, а він зробив це на досить великій висоті, використовуючи зроблений самостійно пристрій із трубкою та тушшю всередині. Це дозволило швидко та ефективно нанести малюнок», – розповіла PAP доктор Катажина Утрацька, історик Музею Варшавського повстання.
Авторкою знаку була харцерка Сірих шерег Анна Смоленська. Народилася в 1920 р. Вивчала історію мистецтва у таємному Варшавському університету, а у складі Сірих шерег входила до підпільної організації малого саботажу «Вавер». Була також зв’язковою секретаря редакції «Інформаційного бюлетеня» АК Марії Страшевської.
Із листопада 1942 р. після невдалої спроби арешту головного редактора «Інформаційного бюлетеня» Александра Камінського та Марії Страшевської німці арештували Анну Смоленську та її батьків, сестру, брата із дружиною. Вони потрапили до в’язниці в Пав’яку.
«27 листопада 1942 р. з Пав’яка до німецького Аушвіцу депортували 53 жінки, зокрема Анну, її матір Євгенію, сестру Яніну та дружину брата Дануту. Більшість привезених тоді варшав’янок входили до організації «Вавер». Їх затримали 3 листопада в різних штаб-квартирах на території Варшави», – розповів історик із Музею Аушвіц Адам Цира. Станіслав також опинився в таборі.
Жодна жінка з родини Смоленських не пережила Аушвіцу. Загинув також батько Анни – професор хімії Варшавської політехніки Казімєж Смоленський, розстріляний 13 травня 1943 р. німцями в Кабацькому лісі.
«Ще один символ боротьби Варшави – це літера «W», що є криптонімом години початку повстання 1 серпня о 17:00. Літера «W» – «walka», «Warszawa», «wolność» (боротьба, Варшава, воля – МІ). Цей символ менш відомий, ніж якір, але не менш важливим. Став поширеним лише після війни», – розповіла Утрацька.
Логотип із літерою «W» просував виставку про варшавське повстання у Берліні в Центрі топографії терору.
Джерело: RMF24
