Війна кардинально перекроїла регіональну політичну систему. Для Варшави Будапешт відходить на задній план. Зате з’являється більший шанс на тіснішу співпрацю з країнами Балтії.
За останні роки Вишеградська група пережила справжнє відродження, але після початку війни в Україні почала сильно здавати свої позиції. Чи вдасться їй вижити? V4 – це формат, який з 1991 р. мав бути форумом для координації дій Польщі, Чехії, Словаччини та Угорщини перед і після вступу до ЄС.
Протягом останніх семи років відбулася значна активізація міждержавних контактів у рамках V4, зокрема, між послами, міністрами та главами урядів, які консультувалися між собою для вироблення спільної позиції перед кожним самітом ЄС. Періодично кожні півроку одна з чотирьох країн головує в групі. Менше, ніж через три місяці Словаччина перейме в ній головування після Угорщини. Однак враховуючи ставлення угорської влади до війни в Україні, немає жодних ознак того, що можна очікувати настільки ж плідної співпраці.
Перед початком війни Віктор Орбан особисто їздив до Москви, за його словами, з «мирною місією», при нагоді ведучи переговори про збільшення поставок російського газу, при чому за цінами, значно нижчими від ринкових, про що не забув наголосити Путін.
Коли через три тижні російські війська перетнули український кордон, уряд Угорщини був єдиним у пострадянському блоці країн ЄС, який намагався дистанціюватися від допомоги Києву, спочатку відмовляючись надавати Україні зброю, а потім блокуючи можливість транспортування зброї через власну територію. Дійшло до того, що міністр закордонних справ цієї країни Петер Сіярто заявив, що «це не угорська війна».
