Спадщина поляка Яна Карського, який безрезультатно намагався донести світові те, що німці робили в «Аушвіці», є сьогодні моральною спонукою до дій у сфері захисту прав людини, пише Кларк Янг.

У 2005–2009 рр. я відвідував Джорджтаунський університет, де 50 років тому вів лекції польський професор Ян Карський. Всі ці роки я проходив повз пам’ятник йому – зі смаком виконану безпретензійну фігуру на лавці за шахівницею. У 2014 р. мій колишній професор Дерек Голдман попросив мене допомогти йому написати твір на вшанування сторіччя Карського у Джорджтауні (Карський помер у 2000 р.). Тоді ми подивилися вражаюче свідчення – документальний фільм «Шоа» Клода Ланцманна, де Карський вперше за 35 років розповідає про пережите ним у часи війни. Ми читали також мемуари Карського «Таємна держава» та чудову біографію Томаса Вуда «Карський. Як одна людина намагалася зупинити Голокост». Історія поляка – це неймовірна розповідь про моральну відвагу.

80 років тому була створена Польська підпільна держава. 14 лютого 1942 р., під час окупації Польщі Німеччиною та Росією, за наказом генерала Владислава Сікорського була створена Армія Крайова – найбільша підпільна армія у світі. Ян Карський був кур’єром цієї Польської підпільної держави. Його завданням було збирати інформацію в окупованій Німеччиною Польщі та передавати її з підпілля в Польщі польському урядові в екзилі (у Франції, а пізніше в Англії). Його вміння у цій діяльності були ідеальні. Він володів фотографічною пам’яттю, знав багато мов та відзначався великою відвагою. Мандрівки Карського по окупованій Німеччиною Європі були надзвичайно небезпечні. Якогось разу його зловили і катували в Гестапо. Конспіратори з Польської підпільної держави допомогли йому здійснити втечу.

Діяльність у рамках Польської підпільної держави дала йому мету та надію. Багато членів підпілля віддало своє життя, щоби вберегти Карського. Мене надзвичайно вразило те, як багато складних мілітарних і розвідувальних підпільних операцій провели поляки. Попри всякі небезпеки, їхня рішучість була нечуваною. Така ж кмітливість, мужність і душевна сила характеризували Яна Карського.

У 1942 р. єврейські лідери довідалися про його місію в Англії, де Карський багатьом впливовим політикам звітував про стан окупованої Польщі. Вони благали, щоб він представив закордонним лідерам правду про жах Голокосту, про те, що єврейський народ приречений на винищення. Його свідчення були дуже важливими, адже він, переодягнений, сам пройшов через створені в Польщі німцями місця: гетто у Варшаві, а потім перехідний табір в Ізбіці-Любельській. Скрізь він був свідком дегуманізації та смерті. Карський написав, а потім передав звіти про це світовим лідерам, включаючи президента Сполучених Штатів Франкліна Рузвельта, суддю Верховного суду США Фелікса Франкфуртера та міністра закордонних справ Великобританії Ентоні Ідена. Він писав лише правду, писав про те, що бачив на власні очі.

Деякі дослідники стверджують, що зустріч Яна Карського з президентом Франкліном Рузвельтом в 1943 р. почасти вплинула на те, що президент сформував у 1944 р. Раду з питань біженців, яка врятувала тисячі людських життів. Інші (зокрема і я) вважають, що кроки Рузвельта були запізненими – можна було врятувати набагато більше. Рузвельт не поставив «одного конкретного питання на тему єврейської проблеми», – інформував Карський після зустрічі з ним. Секретар закордонних справ Ентоні Іден не дозволив Карському інформувати прем’єра Черчіля. Суддя Верховного суду Сполучених Штатів Фелікс Франкфуртер зізнався, що він не вірив Карському, який описував масштаби нацистських злочинів. Він просто не був у стані зрозуміти, як людство могло бути здатним на такий злочин.

Спогади героїчного поляка «Таємна держава» стали в 1944 р. бестселлером, але це не змінило суспільних настроїв. Карський оцінив свою місію як невдалу. Ця поразка є одним із багатьох важливих уроків, які залишив нам Ян Карський.

У 1981 р. Ян Карський прочитав промову під час Міжнародної конференції визволителів, в якій сказав: «Євреїв залишили самих, щоб вони загинули». Для мене ці слова дуже важливі. Він говорив про те, що лідери та цілі народи були співучасниками кошмару Голокосту: незнанням, недбалістю і відсутністю дій. Спадщина геройського кур’єра Польської підземної держави є закликом до пробудження совісті та до дій. Карський продовжує нас вчити, «що саме людська спільнота, а не сила урядів, становлять єдиний реальний захист прав людини».

Кларк Янг,
співавтор книги «Пам’ятай це. Урок Яна Карського»

Текст публікується одночасно в польському щомісячнику «Wszystko Co Najważniejsze» в рамках проєкту, реалізованого Інститутом національної пам’яті Польщі.