Світ
Схід і Захід Європи досі не розуміють один одного

«Чи такої Європи хотіли її батьки-засновники?» ‒ запитує Мішель Луйо.

Як Угорщина могла забути, що Тріанонський договір позбавив її двох третин території? Як чехи могли забути, що в 1938 р. їх віддали Гітлеру без спротиву Франції та Англії? Як поляки могли забути, що їх через рік покинули напризволяще та віддали двом чудовиськам, які щойно уклали свою угоду? Рани не загоїлися до кінця, і сьогодні ці країни не витримують критики з боку тих, кого вони вважають, ‒ мабуть, помилково, ‒ поплічниками євробільшовизму.

Саме так це відчуває частина мешканців на Сході нашого континенту – подобається нам це чи ні. Однак нам варто звертати більше уваги на ці різні погляди.

Фашизм і нацизм були злими духами Заходу. Це пояснює, чому наші інтелектуальні еліти вже давно виявляли прихильність до комунізму. «Ті, хто думає не так, як ми – це фашисти». Ця прихильність триває й досі. До одного мішка запихають консерватистів, екстремістів, традиціоналістів, патріотів, доводячи їх таким чином до відчаю.

У Центрально-Східній Європі злим духом був комунізм. Вакуум, який утворився після його зникнення, заповнили релігія і патріотизм. Патріотизм, від якого може віяти «смородом націоналізму». Але чи наша це роль – видавати укази, чи, можливо, кожен народ повинен сам знайти свій шлях до демократії? Чи такої Європи хотіли її батьки-засновники?

Дискусія відкрита. Чи існує для роздумів про відносини між європейськими народами краще місце, ніж Страсбург?

Мішель Луйо,
французький письменник. Колишній викладач літератури та аташе з питань культури в країнах Центрально-Східної Європи та на Далекому Сході. Автор книг À pas de velours: mes missions culturelles dans l'autre Europe, Petite Planète roumaine, La Japonaise de Prague, Le Voyage en Pruss. Син Люсьєна Луйо, Праведника народів світу.

Уривок з останньої книги Мішеля Луйо Le parapluie bleu.

Текст публікується одночасно з польським щомісячником «Wszystko Co Najważniejsze» в рамках проєкту, реалізованого разом з Інститутом національної пам’яті Польщі.

джерело:
Схожі публікації
Залишки кораблів, які в давнину розбивалися дорогою до Птолемаїди в Лівії, відкрили археологи Варшавського університету.
6–8 травня 2026 року відбудеться Польсько-український історичний конгрес – найбільша на сьогодні зустріч істориків із Польщі та України, присвячена спільній рефлексії над історією відносин між двома народами.
Національний центр культури (Польща) оголосив набір заявок на програму «Польсько-український обмін молоддю – 2026», у рамках якого підлітки з Польщі та України, зокрема діти біженців, які живуть у Польщі, разом реалізують проєкти, присвячені локальній історії та спадщині.
Таку думку озвучив міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський у Сеймі, маючи на увазі російське вторгнення в Україну.
Археологи з фундації Relicta виявили поблизу селища Загроди в Західнопоморському воєводстві сліди середньовічного міста Штольценберг.
Участь Польщі в ядерних програмах варто розглядати як реалістичний сценарій та предмет серйозного обговорення, що дозволить країні краще забезпечити власну безпеку в умовах нестабільної геополітичної ситуації.
Всепольська дослідницька група опублікувала результати найновішого опитування.
Ще десятиліття тому західний капітал вирішував, що робити в Польщі. Сьогодні ситуація виглядає зовсім інакше.
15 лютого 1951 р. було підписано угоду про обмін ділянками територій між Польщею та СРСР. Радянська сторона отримала родючі та багаті на поклади кам’яного вугілля території, поляки натомість отримали мальовничий, але бідний район у Бещадах із майже вичерпаними покладами нафти.