НАТОскоп
Балтійські країни готові підтримати рішення Польщі про застосування 4-ї статті договору НАТО

Балтійські країни готові підтримати рішення Польщі щодо застосування 4-ї статті Північноатлантичного договору. Про це заявив президент Литви Гітанас Науседа. У понеділок у Вільнюсі відбувся саміт президентів Литви, Латвії та Естонії.

На спільній пресконференції Гітанас Науседа сказав: якщо ситуація, пов’язана з нелегальною міграцією, буде надалі ускладнюватися, то в кожну мить треба бути готовим почати консультації щодо застосування 4-ї статті Північноатлантичного договору.

«Ми готові підтримати Польщу в застосуванні цієї статті, якщо буде така потреба», – наголосив литовський президент. Він нагадав, що будь-яка країна-учасниця Північноатлантичного альянсу може це зробити в момент небезпеки.

Президент Литви повідомив, що в п’ятницю відбулося засідання Державної ради оборони Литви за участю керівників країни та відповідних служб, під час якого «узгоджено критерії щодо запиту (Литви, – ред.) до НАТО щодо активації окремих статтей».

Повну підтримку Польщі також висловили президенти Латвії та Естонії. Егілс Левітс заявив, що Латвія підтримає Польщу, якщо вона попросить допомоги в НАТО. Алар Каріс наголосив, що Естонія готова «надати всю допомогу і підтримку» Польщі та Литві.

Водночас президент Литви підкреслив, що солідарність та єдність союзників у контексті гібридної агресії з Мінська сьогодні є найважливішою. Науседа додав, що голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн повідомила про більш рішучі дії ЄС у боротьбі з міграційною кризою, зокрема про розширення санкцій проти білоруського режиму.

Президент Литви висловив своє занепокоєння військовою інтеграцією Білорусі з російською системою. На його думку, це новий виклик для НАТО. «НАТО потрібно внести корективи у свою стратегію і тактику в регіонах, які межують із Білоруссю», – сказав литовський президент.

Науседа зазначив, що «багато фото та відеозаписів демонструють озброєних людей режиму Лукашенка, які керують напливом мігрантів і спрямовують їх на окремі ділянки кордону з Польщею, Литвою та Латвією». Він підкреслив, що метою таких дій є «перевірка єдності ЄС, спроможності реагувати та здатності протистояти гібридним атакам у вигляді нелегальних мігрантів».

За словами Науседи, необхідно домовитися про спільні дії ЄС, забезпечити реальний захист зовнішнього кордону та прискорити зміни в законодавстві ЄС щодо мігрантів і надання притулку.

Президент наголосив, що для будівництва прикордонної загорожі необхідно забезпечити фінансування ЄС. «Це питання залишається відкритим, але я вважаю, що зі зміною ситуації буде змінюватися і позиція з цього приводу», – сказав він.

У понеділок президенти Литви, Латвії та Естонії теж розмовляли з президентом Польщі Анджеєм Дудою; вони оприлюднили спільну заяву щодо ситуації на кордоні ЄС з Білоруссю, в якій висловили свою солідарність із Польщею.

Також у понеділок керівник Бюро міжнародної політики президента Польщі Якуб Кумох сказав, що Польща зацікавлена консультаціями щодо статті 4 Північноатлантичного договору, перемовини із союзниками щодо застосування цієї статті тривають, а рішення буде прийнято спільно.

Кумох підкреслив, що «зараз ми маємо справу з міграційною кризою, це не польсько-білоруська війна», і закликав до спокою у висвітленні цих подій.

Стаття 4 Північноатлантичного договору звучить так: «Сторони консультуватимуться між собою щоразу, коли, на думку якоїсь із них, виникне загроза територіальній цілісності, політичній незалежності або безпеці будь-якої із сторін».

Схожі публікації
Поляки перебувають у своєрідній бульбашці переконання, що Росія на них не нападе.
Після 118 років між Гібралтаром та Іспанією буде скасовано прикордонний контроль.
Учасники саміту НАТО в Анкарі підтвердили непохитну відданість принципу колективної оборони, закріпленому у статті 5 Вашингтонського договору, а також погодили новий пакет допомоги Україні.
Лише дві дивізії були б готові до негайної оборони Польщі в разі нападу Росії, повідомляє Rzeczpospolita.
У столиці Туреччини сьогодні розпочинається саміт НАТО, головними темами якого стануть підтримка України, збільшення оборонних витрат і нові оборонні контракти.
Владислав Косіняк-Камиш повідомив, що найбільші обсяги допомоги Україні було надано у 2022–2023 рр.
США можуть поділити НАТО на союзників першої та другої категорій. Таке припущення в норвезькій газеті VG зробила Анна Вісландер з американського аналітичного центру Atlantic Council.
Речниця Єврокомісії Анітта Гіппер учора, 29 червня, відповіла на запитання журналістів про те, чи буде Білорусь втягнута в російське вторгнення в Україну.
Однак лише цього року в Середземному морі загинули 1300 мігрантів.