Мало не кожна третя людина серед тих, хто щорічно помирає у Польщі, могла би жити на кілька років довше, якби дотримувалася медичних рекомендацій.

Таку тезу на науковій конференції виголосив національний консультант у сфері громадського здоров’я, професор Мірослав Висоцький.

Охорона громадського здоров’я була головною темою на конференції, присвяченій «Державній програмі охорони здоров’я 2016–2020», яка відбулася з ініціативи Школи охорони громадського здоров’я Медичного центру післядипломної освіти у Варшаві.

Професор Мірослав Висоцький, що очолює Національний інститут охорони здоров'я Державного об’єднання суспільної гігієни у Варшаві, розповів, що кожного року помирають 395 тис. поляків. Найпоширенішою причиною смерті досі залишаються серцево-судинні захворювання та рак.

Фахівець додав, що схильність до цих хвороб значною мірою залежить від ставлення особи до здоров'я. «Підраховано, що з тих, хто помирає щороку в нашій країні, 110 тис., тобто майже одна третина, могли би прожити на кілька років довше, якби лише дотримувалися рекомендацій», – підкреслив національний консультант.

Доктор Ярослав Пінкас зі Школи охорони громадського здоров’я розповів, що покращенню здоров’я поляків слугує Державна програма охорони здоров’я  2016–2020, яку уряд затвердив у серпні 2016 р. «Вона передбачає, що в цей період щороку на різні заходи, пов’язані з поліпшенням суспільної охорони здоров'я, буде виділено 140 млн злотих», – акцентував він.

Відповідно до інформації, представленої на конференції, у Польщі на заходи, що стосуються суспільного здоров’я, у 2013 р. було виділено 2,6 % з усіх видатків на охорону здоров’я. Це майже стільки, скільки в середньому виділяє  Європейський Союз (2,7 %), найбільше з цією метою витрачає Фінляндія (5,9 %), а найменше – Латвія (0,7 %).

У розрахунку на одного мешканця на суспільне здоров’я найбільше виділяють норвежці – 166 доларів (2013 р.), а на наступному місці були голландці (163 долари) і шведи (153 долари). У Польщі у 2013 р. було передбачено на це 39 доларів на особу,  у Греції – 27 доларів, у Литві – 21 долар, а в Латвії – лише 9 доларів.

Експерти відзначили, що одним із найважливіших завдань щодо суспільного здоров’я є просвітництво стосовно здорового способу життя. За даними, представленими на конференції, рівень знань, навичок і мотивації, пов'язаних зі здоров’ям, занадто низький у майже кожного другого поляка (44,6 %) у віці від 15 років.

Доктор Зофія Слоньска з МЦПВ сказала, що найгірші знання зі сфери охорони здоров’я мають літні люди, які, як правило, страждають від принаймні 2–3 захворювань. Переважно, це серцево-судинні захворювання і діабет. У Польщі більше, ніж 60 % людей віком від 65 років страждають від низької поінформованості про здоров'я. Кожна п'ята літня людина відчуває труднощі з розумінням того, що говорить і рекомендує лікар.

Директор Медичного центру післядипломної освіти у Варшаві Ришард Геллерт жартома зазначив, що пересічний поляк має проблеми із десятьма пунктами у лікарському рецепті, вже не кажучи про дотримання рекомендацій у сфері охорони здоров'я. Для прикладу він навів захворювання нирок. «Аж 95 % осіб із цими хворобами не знають про них нічого, хоча їх часто можна виявити простими методами», – підкреслив він. Також директор додав, що ускладненням цих хвороб є хронічна ниркова недостатність, єдиним вирішенням якої стає регулярний діаліз.

Професор Геллерт наголосив, що відновна медицина не є задовільним рішенням проблем зі здоров'ям, з якими стикаються літні люди. Відповідно до результатів дослідження, які представила директор Школи громадської охорони здоров’я, професор  Дорота Цянцяра, наше здоров’я лише на 10 % залежить від відновної медицини.

Найбільше, аж на 40 %, воно залежить від соціально-економічних чинників, таких, як рівень освіти і добробуту, і на 30 % – від нашого ставлення до здоров’я. На 10 % стан нашого здоров'я залежить від біологічних чинників (наприклад, генетична схильність до хвороб) і на стільки ж – від умов навколишнього середовища.

Доктор Пінкас сказав, що найбільшим досягненням суспільної охорони здоров’я у Польщі є кампанія з боротьби проти тютюнопаління, яка призвела до того, що у 2004–2014 рр. відсоток курців знизився з 30 % до 26 %. У 2016 р. у Польщі був введений новий закон із боротьби з курінням, в якому електронні сигарети підпадають під закон так само, як і звичайні.

Наступним великим викликом є збільшення відсотка людей віком від 65 років. За даними Центрального статистичного управління, у 50-ті рр. XX ст. осіб пенсійного віку нараховувалося заледве 4 % від усього населення Польщі, натомість у 2030 р. цей показник збільшиться до 15 %, а у 2050 р. зросте аж до 33 %.

Джерело: Rzeczpospolita