Світ поволі виходить з пандемії коронавірусу, але водночас вступає в нову епоху невизначеності. Перед лицем нових загроз та викликів необхідно по-новому поглянути на геополітичні реалії. Саме потужність національних економік стане ключем до безпеки громадян.
Польща повернулася на шлях швидкого економічного зростання однією з перших серед країн Європи. Вже у другому кварталі 2021 р. рівень ВВП перевищив допандемічні показники. Економічне зростання прийшло навіть швидше, ніж ми прогнозували, але це лише підтверджує, наскільки ефективними виявилися застосовані антикризові інструменти. Стабільне становище державної казни дозволило створити фінансову «подушку», яка захистила інтереси тисяч польських компаній та мільйонів працівників. Вдалося зберегти не лише робочі місця, але й збільшити розмір заробітної плати. А без реально вищих зарплат зростання ВВП виявилося б фікцією і пасткою, які породжували б загрози як у соціальній політиці, так і в економіці.
В Польщі після падіння комунізму економічне зростання протягом багатьох років лише незначною мірою впливало на зростання заробітної плати. Замість економіки, стержнем якої була б солідарність, у нас була економіка, орієнтована на приріст капіталу, а отже – приречена на породження нерівності. Урядова програма «Польський лад» – це пропозиція виправлення цієї ситуації. Ми хочемо, щоб плоди економічного зростання розподілялися справедливо, а поляки нарешті почали заробляти на європейському рівні. Польща прагне приєднатися до когорти європейських лідерів розвитку. Тому модель розвитку, яка базується на заниженні витрат на оплату праці та побудові конкурентоспроможності нашої економіки на основі дешевої робочої сили, повинна відійти у забуття.
Протягом останніх років ми вже зробили велику частину цієї роботи. Польща займає чільні позиції серед країн ОЕСР за рівнем заробітної плати. Середня зарплата в Польщі зросла на 25 % порівняно з 2015 роком, тоді як серед країн ОЕСР це зростання становило лише 5 %. Ми також залишаємось країною з одним з найнижчих рівнів безробіття в ЄС. Водночас зростає продуктивність праці – у 2015–2019 роках вона щорічно зростала приблизно на 5 %. Це найвищий показник серед усіх країн ОЕСР.
Темпи економічного зростання після спаду пандемії є сигналом, що польська економіка перед викликами сучасного світу розвивалася у правильному напрямку. Запуск процесів реіндустріалізації в рамках Стратегії відповідального розвитку виявився рятівним у контексті епідемії, яка найбільше вдарила по сфері послуг. Однак, ми повинні усвідомлювати, що насуваються чергові негативні глобальні явища, які можуть істотно сповільнити постпандемічне економічне зростання. Дестабілізація ситуації на Близькому Сході криє в собі великий ризик, який може спровокувати каскад змін в усьому регіоні та вплинути на увесь світ. Можна припустити, що період гегемонії США завершиться, але геополітиці не притаманне поняття порожнечі. На місце, яке займають американці, неодмінно прийде хтось інший, а це означатиме зміну конфігурації глобальних інтересів.
Не дивно, що сьогодні ми маємо справу з відновленням мислення про економіку, як про одну з основ безпеки сучасних політичних систем і держав. Якщо в першій половині ХХ століття про потужність держави свідчив її військовий потенціал, то у ХХІ столітті ця сила визначатиметься рівнем технічного прогресу.
Було б помилкою визнати, що нарощування економічного потенціалу може знову здійснюватися за неоліберальними принципами. Місце економіки в епіцентрі мислення про безпеку має ґрунтуватися на синергії ринку та держави. До чого може призвести відмова держави від економіки з одночасною слабкістю багатьох інституцій? Відповідь на це питання дає приклад Польщі, яка протягом багатьох років перебувала в неоліберальних лещатах. Пасивність держави не лише не сприяла розвитку вільного ринку, а й породжувала спотворення конкуренції та процвітання податкової злочинності. Так було, наприклад, у випадку з діяльністю так званої «ПДВ-мафії».
«Ахіллесовою п’ятою» Польщі завжди була недосконала податкова система з її численними фіскальними дірками. Ми лише кілька років тому вийшли зі сплячки в цій сфері, демонструючи, що держава є ключовим фактором відновлення ефективності економіки. Про масштаби проблеми свідчить той факт, що добросовісну сплату податків у Польщі деякі люди вважали дивацтвом. Але під час реформи державної фінансової системи недостатньо просто змінити налаштування. Необхідно запровадити конкретні рішення, які ущільнять податкову систему. Для цього ми створили Національну податкову адміністрацію, зробивши акцент на діджиталізації процесу контролю за сплатою податків. Які ефекти? Податкова прогалина скоротилася вдвічі з 24 до 12 %. Ефективне податкове адміністрування збільшило операційні можливості держави у площині соціальної політики. Польщі вдалося досягти одночасно трьох цілей, які здаються суперечливими – проводити амбітну соціальну та інвестиційну політику, знизити податки та зменшити дефіцит бюджету.
Зменшення рівня заборгованості та ефективна система державних фінансів також дозволили державі належним чином реагувати на економічну кризу та створити інструменти підтримки для працівників та компаній – так звані Антикризовий та Фінансовий щити. Таким чином вдалося врятувати мільйони робочих місць, підтримуючи ключові соціальні програми та інвестиції в інфраструктуру. Це майже лабораторний доказ того, що реформа податкової системи автоматично призводить до підвищення безпеки країни.
Матеуш Моравецький,
прем’єр-міністр Республіки Польща
Текст публікується одночасно в польському щомісячнику «Wszystko Co Najważniejsze» в рамках проєкту, реалізованого з Варшавською фондовою біржею.
