Український греко-католицький священик Омелян Ковч загинув мученицькою смертю в концтаборі в Майданеку, але до останніх хвилин свого життя підтримував інших в'язнів і давав їм надію.

Нині його вважають одним із символів польсько-українського примирення.

4 жовтня у сквері поблизу Музею у Майданеку в Любліні відкрили пам’ятник блаженному священномученику Омелянові Ковчу – українському греко-католицькому священнику-місіонеру, який загинув мученицькою смертю у німецькому концентраційному таборі.

Урочисті заходи розпочалися літургією, яку очолив предстоятель Української греко-католицької церкви, верховний архієпископ Києво-Галицький Святослав Шевчук.

Під час урочистостей, присвячених «Пароху Майданека», були вручені почесні відзнаки ім. Блаженного отця Омеляна Ковча, які отримали режисерка Агнешка Голланд, а також представники польських і українських скаутських організації, які є співавторами ініціативи «Полум’я братерства». Відзнаку ім. Омеляна Ковча вручають за діяльність на благо міжконфесійного діалогу та примирення між народами.

Ініціатором спорудження пам’ятника отцю Омелянові Ковчу стала Фундація духовної культури прикордоння. Пам’ятник з граніту створили українські митці Олександр та Марта Дяченки. Із трьох сторін пам’ятника, польською, українською та єврейською мовами викарбуваний фрагмент листа, який отець Ковч, перебуваючи у Майданеку, написав своїй родині.

Омелян Ковч народився 20 серпня 1884 р. в селі Космач на Гуцульщині. Після вивчення теології в Collegium Ruthenum у Римі він був висвячений у священики. Під час німецької окупації допомагав полякам, українцям та євреям. Він, не вагаючись, хрестив євреїв, щоб врятувати їх від Голокосту, тим самим порушуючи накази окупаційної влади та нехтуючи попередженнями.

Омелян Ковч був заарештований за катехизацію євреїв і відправлений у німецький концтабір Майданек, де він став душпастирем і до останнього сповідав та причащав в’язнів, визнаючи свою місію даром Провидіння.

У листах, надісланих родині, він просив не докладати жодних зусиль для його звільнення, оскільки табір – це місце, де він хоче залишитися, щоб виконувати свої обов’язки священика. В’язні були вдячні за його допомогу, виявляли повагу та допомагали йому у важкій праці, для багатьох з них він став духовним провідником. Помер Омелян Ковч у концтабірному госпіталі 25 березня 1944 р. 26 червня 2001 р. він був проголошений папою Йоаном Павлом II блаженним разом із 26 іншими українськими священиками.