Пандемія разом із демографічними, культурними та технічними змінами призвела до ситуації, коли японці, яких усі вважають трудоголіками, починають серйозно замислюватися над скороченням робочого тижня.

Як зазначає видання Nikkei Asia, японська корпоративна культура традиційно робить акцент на тривалості робочого часу, а не на результатах. Хоча в Японії донедавна рівень захворюваності був низьким, з 2020 р. багато компаній почали вдаватися до дистанційної роботи. Виявляється, навіть працюючи менше годин, можна досягти задовільних результатів.

Ця тенденція стосується переважно великих фірм. Хоча японці, як і всі люди, віддають перевагу безпосередньому контакту з іншою людиною, зміни в підході до роботи як такої видно неозброєним оком. У традиційно переповненому токійському метро стало набагато просторіше. 

Кількість японців працездатного віку досягла свого піку у 1995 р., коли становила приблизно 87 млн, і з тих пір неухильно скорочується. За підрахунками уряду, у 2030 р. вона опуститься нижче позначки 70 млн.

Спричинений пандемією примусовий перехід на дистанційну роботу продемонстрував, що робота не повинна бути тісно прив’язаною до конкретного місця. Окрім того, чотириденний робочий тиждень дозволить зайнятися професійним навчанням і здобуттям додаткових кваліфікацій.

Більше вільного часу також може допомогти вирішити ще одну проблему – старіння суспільства. Додатковий вихідний день, на думку фахівців, повинен призвести до збільшення народжуваності.