Консорціум Опольської політехніки та Опольського університету працює над проєктом КіберЄва, метою якого є гарантування безпеки жителів усієї Польщі в кіберпросторі.

Проєкт фінансує Національний центр досліджень і розвитку.

Як повідомила Анна Кулинич із пресбюро Опольської політехніки, консорціум опольських вишів отримав понад 10 млн злотих підтримки з боку Національного центру досліджень і розвитку на роботу над програмою «КіберЄва – система оцінки і моніторингу рівня кібербезпеки пристроїв IoE/IoT громадян Республіки Польща».

На думку професора Кшиштофа Затварницького, координатора проєкту від Опольської політехніки, з огляду на зростання кількості домашніх пристроїв, які часто самостійно контактують з інтернетом, результатами праці науковців скористаються всі жителі Польщі.

«Усе більше людей користуються так званими смартбендами. Багато хто не усвідомлює, скільки в такому пристрої зберігається інформації, яку можуть використати, якщо вона потрапить у чужі руки. Пристрої IoT – це електронні пристрої, найчастіше побутового вжитку, які без втручання людини можуть автоматично спілкуватися й обмінюватися даними. Є холодильники, ваги, очисники повітря з можливістю підключення до інтернету, прилади обігріву, які керуються додатками на смартфоні, автоматичні жалюзі з доступом до інтернету. Пристроєм IoT є також звичайний роутер Wi-Fi. І таких пристроїв у наших квартирах буде все більше», – підкреслює професор Затварницький.

Перша мета проєкту – створення мобільного додатку, який скануватиме оточення користувача та інформуватиме про можливі неполадки в роботі конкретного пристрою. У випадку неправильної роботи обладнання застосунок повідомлятиме людину про необхідність оновити програмне забезпечення чи змінити пароль.

Як нагадав науковець, уже відомі приклади серійних побутових пристроїв, які виявилися легкою здобиччю для хакерів.

«Наприклад, в Індії була популярна модель однієї із кліматичних установок. Пізніше виявилося, що її дуже легко зламати через інтернет. Можете собі уявити, що хтось зламує ці кондиціонери, проводить хакерську атаку на кілька сотень тисяч пристроїв і одномоментно їх усі вимикає. Коли пристрої знову почнуть працювати, енергетична мережа в цьому районі буде перевантажена, що може призвести до нестачі енергії», – пояснює експерт.

Дані, зібрані додатком, будуть анонімізовані (буде відомий тільки регіон, звідки вони взяті), розміщені й оброблені у хмарі. Це дозволить провести глибокий аналіз, який допоможе вирахувати аномалії, тенденції і загрози в окремих секторах безпеки та в масштабі всієї країни.

Завдяки хмарним технологіям будуть створені картина та аналіз кіберзагроз, що дасть можливість спецслужбам РП запобігати і реагувати з випередженням на появу загроз у секторі кібербезпеки.

Друга мета проєкту – створення механізмів, які запобігатимуть різним формам шпигування. За планами науковців, система почне діяти у 2024 р.