Українські військові експерти визнали, що Київ не зможе самотужки успішно протистояти російській воєнній агресії і виграти війну проти російської ядерної держави без допомоги НАТО.

Якими є механізми вирішення війни на Донбасі, яка в цьому роль НАТО, як подолати поширені в регіоні негативні стереотипи щодо діяльності Альянсу, як протидіяти дезінформаційним операціям Росії на Донбасі – відповіді на ці та інші питання намагалися відшукати українські експерти та представники НАТО під час дискусії «Відносини Україна–НАТО в контексті сталого миру на Донбасі». Її організували Центр досліджень армії, конверсії та роззброєння і Центр інформації і документації НАТО в Україні.

Головними висновками українських військових експертів щодо співпраці України з НАТО стало визнання того факту, що Київ не зможе самотужки успішно протистояти російській воєнній агресії і виграти війну проти російської ядерної держави без допомоги Північноатлантичного альянсу. Зокрема, в протидії російській агресії надзвичайно важливими є технологічна перевага й залучення суспільства за підтримки НАТО.

Директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Валентин Бадрак сказав: «Нещодавно прочитав, що Україна веде вже 24-ту війну проти Росії, захищається від Росії у 24-й раз. Ми не віримо в сталий мир у теперішній ситуації. Нам потрібна технологічна перевага. Якщо ми її досягнемо, тоді зможемо розраховувати на мир. На щастя, обмежень, які були у 2014–2016 рр., стає все менше. Є позитивні приклади надання Україні летальної зброї, ми розраховуємо на взаємопоєднаність технологій. Ми не можемо стільки витрачати на пряму закупівлю зброї, суспільство це не вибачить владі. Нещодавно ухвалена Стратегія національної безпеки України і там багато речей визначають, що ми саме в такому контексті і будемо розвивати співпрацю. Зокрема, щодо намагань України стати членом НАТО. В Україні вже готові проєкт воєнної безпеки, нова воєнна доктрина. Головна ідея – воєнна оборона, де задіяні не тільки Збройні сили, а й усе суспільство».

Головною проблемою є подальша налаштованість українського суспільства щодо співпраці з НАТО. За даними опитувань громадської думки, половина українців ще не впевнена в тому, що НАТО є запорукою безпеки держави, й перебуває в полоні російських міфів про НАТО.

Старший науковий співробітник відділу зовнішньої політики Національного інституту стратегічних досліджень Валерій Кравченко зазначив: «НАТО – це безпека. На жаль, навіть на неокупованій частині Донбасу люди не розуміють, чим є НАТО і чому ми туди рухаємося, люди перебувають у полоні міфів. Тому потрібна концепція інформування людей на Донбасі і для всієї України. Системне інформування є запорукою розуміння. Розуміння є запорукою розвитку. Держава має робити все, щоби цей рух був не лише на папері. Протидія гібридним загрозам – це добре. Але це має бути не тільки в Києві, а й у всіх містах і містечках України. Коли це буде, в нас буде шанс».

Незмінність антизахідної риторики російської пропаганди – ось що робить її передбачуваною та дає змогу протидіяти інформаційним атакам та інформаційним спецопераціям.

Старша аналіткиня групи з аналізу гібридних загроз Українського кризового медіацентру Олександра Цехановська вказала: «Основою таких операцій є образ ворога. НАТО було і є однією зі страшилок з обробки місцевого населення на Донбасі. Кремлівська пропаганда використовує не тільки прямі канали комунікації, роль яких знизилася після заборони російських соцмереж і телеканалів. Це спричинило зростання ролі місцевих агентів впливу. Те, що в Україні 6 % населення дивиться російське телебачення, не означає, що лише ці 6 % сприймають те, про що їм там говорять. Щоб створити образ ворога, використовуються всі доступні засоби».

Цехановська нагадала, що йдеться і про брехню про те, що Україна буцімто перебуває під «зовнішнім управлінням», а НАТО – приклад такого управління, що є одним із ключових у кремлівської пропаганди. Місцеві агенти впливу Кремля й доступні їм зЗМІ адаптують цю риторику для українського населення. І люди, які поширюють цю риторику в Україні, – це ті ж самі люди, які використовують НАТО як страшилку.

Що саме дає Україні НАТО тепер? Які переваги можна відчути від співпраці України з Альянсом? Відповіді на ці питання спробував надати експерт Центру оборонних стратегій Олександр Хара: «Безумовно, НАТО нам потрібне не тільки для отримання певних спроможностей, а й для того, щоби захищати себе, коли є окуповані території, і не дозволяти Росії розширювати ці окуповані території. Але це і перспектива повернення цих територій, зокрема військовими методами. Україна має на це право і з погляду ООН, і з погляду Конституції та закону про оборону. Реформи нашого війська і підвищення обороноздатності – це добре. Але найголовніша річ – злагода в суспільстві і більша демократія в українській політичній системі. Тільки це нам дозволить включити всі ресурси держави і суспільства, щоби протидіяти супротивнику. Тому допомога і досвід НАТО надзвичайно позитивні».

Офіційний Брюссель і далі готовий допомагати Україні в запровадженні реформ із підготовки до членства в Північноатлантичному альянсі.

Директорка київського Центру інформації та документації НАТО Вінета Клейне сказала: «Двері наші відкриті. Те, що Північна Македонія стала нашим членом у березні, про це свідчить. НАТО відстоює тривалі зусилля України, хоча ці реформи мають і далі відбуватися, щоби був цілісний підхід до цих реформ, щоби в цьому процесі були враховані всі можливі аспекти, щоби були демократичний контроль, верховенство права, повноцінна діяльність Збройних сил та органів безпеки. Досвід моєї країни свідчить, що в нас забрало досить багато часу і серйозної важкої роботи з досягнення такого статусу. Немає короткого обхідного шляху до членства в НАТО».

Клейне привітала зусилля української влади зі впровадження таких реформ і відзначила, що роль у співпраці з Альянсом громадських експертів і організацій, їхня взаємодія з подібними структурами на Заході в подальшому буде тільки зростати.

Вільгельм Смоляк

Джерело: Українська служба Польського радіо