Польща
Епідемія знищує польські дерева. Вчений виявив причину

Ясен звичайний вимирає у всій Європі, і на сьогодні немає для нього порятунку. У всьому винен гриб, найімовірніше, занесений із Японії. Виявив його поляк, професор Тадеуш Ковальський із Сільськогосподарського університету в Кракові. Він давно займається дослідженнями, які мають допомогти розв’язати цю проблему.

Ясен звичайний у слов’ян оточений культом, так само, як і дуб. Ясен – окраса парків і садів, а також важливий елемент лісів.

«Ясена звичайного вважають цінним деревом. Він важливий для лісу, хоча специфічні вимоги до ґрунту значно обмежують ареали, де він може рости. Росте ясен, переважно, у тугайових лісах, поряд із вільхою, липою та в’язом. Можна зустріти його теж у парках і лісосмугах. Упродовж багатьох років він не викликав у лісників проблем, пов’язаних із вирощуванням, рідко хворів», – розповідає професор Ковальський.

Під час розмови з агентством «PAP» дослідник пояснює, яким чином він дійшов до зроблених висновків. «На початку 90-х рр. у Польщі було зафіксовано усихання ясенів. Хвороби дерев – явище цілком звичайне, я сам займаюся цією тематикою вже кількадесят років. Проте спочатку ніхто не уявляв, наскільки важлива ця проблема. Ми думали, що це короткотривале явище, може, тільки місцева. Проте це був початок грізної епідемії», – інформує  професор.

Хвороба почала швидко поширюватися, і тепер вона охопила всю Європу. Усихання ясенів зафіксовано у 28 країнах, а з 2012 р. також і на Британських островах. Особливо високий темп усихання (навіть упродовж одного вегетаційного періоду) спостерігається в молодих лісах. У деяких країнах засохли вже навіть кількадесят відсотків ясенів. У Швеції ясен звичайний потрапив у Червону книгу як вид, якому загрожує вимирання.

Провівши дослідження та аналіз, у 2006 р. професор Ковальський дійшов висновку, що за поширення хвороби відповідає аскомікотовий гриб. Ці гриби мають дві стадії розвитку: безстатеву, тобто вегетативну, і статеву – генеративну. Вегетативну стадію професор Ковальський описав під назвою Chalara fraxinea. Однак, оскільки в цій стадії немає спор, описаний гриб не міг відповідати за поширення інфекції на відстані. Треба було шукати далі. Паралельно з дослідженнями краківського ученого причини проблем із ясенями почали досліджувати в різних країнах Європи. В засохлих деревах підтвердили присутність гриба, описаного поляком.

Подальші дослідження проводили у співпраці з Федеральним політехнічним університетом у Цюріху. В деяких районах Швейцарії ясен всихав, у деяких дерева були здоровими. Після проведення порівняльного аналізу, як морфологічного, так і генетичного, науковці описали кінцеву генеративну стадію винуватця усихання ясенів. Зараз ця стадія відома під назвою Hymenoscyphus fraxineus.

Джерело: wprost.pl

Схожі публікації
Наукові підрозділи Польської академії наук можуть подавати заявки на фінансування довгострокових наукових стажувань учених з України в цих підрозділах.
Краківська система міських електричних велосипедів Park-e-Bike функціонує з 2020 р. Сьогодні, 2 березня, розпочинається її черговий сезон.
Оголошено прийом заявок на участь у програмі «Ulam NAWA 2026», яка дає можливість польським науковим установам і закладам вищої освіти наймати видатних науковців з-за кордону на період від 6 до 24 місяців.
Це місто, у якому майже кожен мешканець може дістатися пішки до найближчого парку менш ніж за п’ять хвилин. Це не утопічне бачення майбутнього, а повсякденність в Осло.
У Польщі стартував масштабний інноваційний проєкт у сфері транспорту ‒ розробка першого пасажирського потяга з гібридною системою живлення.
Вчені припускають, що на малюнку, авторство якого приписують Леонардо да Вінчі, можливо, збереглися генетичні сліди геніального митця.
Період Різдвяно-новорічних свят – це рекорд марнотратства в польських домівках. Протягом восьми днів між 23 і 30 грудня до смітників потрапляє понад 61 тис. т продуктів.
Останні дослідження вчених не залишають ілюзій: льодовики в усьому світі тануть дедалі швидше, а вже в 40-х рр. XXI ст. темпи їх зникнення сягнуть безпрецедентного рівня.
Марнування продуктів різко зростає саме у святковий період. Поляки викидають тоді понад 61 тис. тонн їжі.