Незламний князь, редактор – так називали одну з найважливіших фігур польської історії ХХ ст. Єжи Ґедройця, засновника й редактора часопису «Культура». 14 вересня минає 20 річниця від його смерті.
«Він ототожнився зі своєю роботою до такого ступеня, що його неможливо уявити без неї. Вона є чимось більшим, ніж праця. Бути редактором для Ґедройця – спосіб існування і дія, позиція щодо Польщі і світу», – так характеризував Ґедройця його друг і колега Кшиштоф Помян.
«Дійсно, Ґедройць редагує не лише тексти, що надходять у «Культуру», він намагається теж редагувати поляків загалом, особливо інтелігентів, які його дратують найвищою мірою. Список його претензій до них такий довгий, що я не можу його тут описати. Сам безкорисливий і позбавлений егоцентризму, Ґедройць не зносить пихатості, корисливості, дбання виключно про власний зиск, приписування собі вигаданих заслуг, ветеранства, низькопоклонства», – писав Помян у вступі до спогадів самого Ґедройця, виданих під назвою «Автобіографія в чотири руки».
Єжи Ґедройць народився 27 липня 1906 р. в Мінську, де ходив до польської середньої школи. Вивчав право та історію у Варшавському університеті. Вже в ті часи було видно, що він слушно говорить про себе: «Я – політична істота, культурна політика для мене є також формою політики». Під час навчання був головою студентської спілки «Patria» («Батьківщина») i Міжспілчанського об’єднання у Варшаві, був одним із лідерів студентської організації «Державницька думка», працював редактором «Студентського дня» і «Бунту молоді».
Після початку Другої світової війни виїхав до Румунії, був керівником польського відділення при чилійському посольстві в Бухаресті. У березні 1941 р. пішов добровольцем на військову службу і виїхав до Палестини, воював у складі Окремої бригади Карпатських стрільців, брав участь у лівійській кампанії і боях у Тобруку.
У березні 1946 р. разом із Юзефлом Чаплінським, Густавом Герлінг-Грудзінським, Зофією і Зигмунтом Герцами заснував у Римі Літературний інститут. У липні 1947 р. опублікував перший номер «Культури», тоді ще щоквартальника. У жовтні того ж року Літературний інститут переїхав до Парижа, до Мезон-Лафіт. У часи ПНР штаб-квартира часопису виконувала функції неофіційного посольства незалежної Польщі. З «Культурою» співпрацювали видатні польські еміграційні публіцисти і письменники, зокрема Юзеф Чапський, Єжи Стемповський, Константи Єленський, Юліуш Мєрошевський, Чеслав Мілош, Вітольд Гомбрович, Густав Герлінг-Грудзінський.
Ґедройць уже в 1949 р. разом зі своїм колективом розробив концепцію налагодження Польщею добрих взаємовідносин із безпосередніми сусідами на сході, без територіальних претензій і спроб, у випадку якщо ситуація зміниться – домовитися з Кремлем понад головами литовців, українців та білорусів (Від редакції МІ: Завдяки Ґедройцю вийшла друком антологія української літератури 1917–1933 рр., яку під назвою «Розстріляне відродження» уклав літературознавець-емігрант Юрій Лавріненко. Саме Єжи Ґедройць був ініціатором створення української антології, він же профінансував її друк).
Після 1989 р. Ґедройць, попри неодноразові запрошення, не повернувся до Польщі. В період кінця 1988 – початку 1999 р. критикував домовленості круглого столу, які були досягнуті у Варшаві, з позиції радикального антикомунізму. Проте після 1989 р. його політична лінія зазнала еволюції – найбільшими загрозами для Польщі Ґедройць став вважати націоналізм і клерикалізм, а не спадкоємців польської компартії.
Якою людиною був у особистому житті редактор «Культури»? Славнозвісною була дистанція, яку незламний князь (Ґедройць дійсно походив із князівського роду, – прим. перекл.) вибудовував між собою і оточенням; навіть із близькими до нього людьми він переходив на ти через багато років знайомства. На дверях його кабінету висіла табличка із гравійованим латинським афоризмом «Cave hominem» – «Стережися людей». Ґедройць своє особисте життя тримав у секреті. Публічно навіть заявляв, що ніякого особистого життя в нього немає.
Єжи Ґедройць помер від інфаркту в ніч із 14 на 15 вересня 2000 р. у клініці в Мезон-Лафіт під Парижем.
Джерело: dzieje.pl