Польща
75-річчя створення антикомуністичної організації «Свобода і незалежність»

У Варшаві вшанували пам'ять загиблих за незалежність Польщі членів підпільної організації «Свобода і незалежність».

Урочистою зміною варти перед Могилою Невідомого солдата, пам’ятною перекличкою та почесним залпом у Варшаві у середу вшанували так званих незламних солдатів під час святкування 75-ї річниці створення польської цивільно-військової антикомуністичної організації «Свобода і незалежність» (пол. Zrzeszenie Wolność i Niezawisłość).

Діячам та солдатам незалежницького підпілля вручили почесні медалі «Pro Bono Poloniae» і «Pro Patria». Одну з них отримав Вальдемар Новаковський під псевдонімом «Ґацек», який сказав, що відчував необхідність боротися з комуністами: «Це було просто необхідно, не можна було це так просто залишити, ніби все було гаразд, а насправді увесь той соціалізм був жахом… А сталінський період… Ще багато речей залишаються невідомими, їхні вбивства, судові процеси… Це був страшний режим».

У листі, зачитаному на площі Юзефа Пілсудського, президент Польщі Анджей Дуда наголосив, що після 75 років зрозуміло, що люди незалежницького підпілля були патріотами. Лист прочитав віцеголова Бюро національної безпеки Даріуш Ґвіздала: «Члени «Свободи і незалежності» та інших незалежницьких організацій повернулися в суспільну свідомість як ті, кого вільна Польща хоче ставити за зразок і приклад для наступних поколінь. Сьогодні вже немає жодних сумнівів щодо того, хто тоді, 75 років тому, був патріотом, а хто – зрадником».

Ексміністр оборони Польщі та старший маршалок Сейму Антоній Мацеревич нагадав, що комуністична пропаганда хотіла знеславити проклятих солдатів та знищити пам’ять про них: «Так їх власне назвали – «союзниками Гестапо». Йшлося не тільки про їхнє знищення та вбивство, йшлося про вбивство їхньої пам’яті, пам’яті солдатів незалежної Польщі, пам’яті про незалежну Польщу, справжню Польщу. Але ви не здалися!»

У післявоєнній Польщі під владою комуністичної диктатури організація «Свобода і незалежність» діяла в підпіллі. Організація прийняла тоді велику частину наявних підпільних структур і швидко розрослася до приблизно 20 тис. членів. Формально вона була незалежною від уряду Польщі у вигнанні, передавала на Захід отримані матеріали щодо політичної, економічної та військової ситуації у країні. Головною політичною ціллю організації було проведення вільних виборів (гарантованих Великою трійкою у Ялті) і передача організаційних структур легальній владі Польщі.

1 березня 1951 р. після жорстокого слідства, що завершилося смертним вироком, у мокотовській в’язниці пострілом у потилицю були страчені сім членів керівництва підпільної організації «Свобода та незалежність». День їхньої страти за ініціативою президента Інституту національної пам’яті Януша Куртики став польським національним днем пам’яті проклятих солдатів.

Джерело: Українська служба Польського радіо

Схожі публікації
Спільна декларація президентів Анджея Дуди та Володимира Зеленського з нагоди Дня Європи присвячена проєвропейським прагненням України.
Сімоне Кермес, Лешек Можджер, Кшиштоф Гердзін, Константи Анджей Кулька виступлять під час 30-го Моцартівського фестивалю Варшавської камерної опери, яка розпочнеться в п’ятницю онлайн церемонією відкриття Mozart Night. Фестиваль проходитиме в гібридній формі через пандемію коронавірусу.
Заклади культури по всій країні відзначили 202-гу річницю від дня народження видатного польського композитора.
Подія відбувається уп’яте. Основною метою заходу є вивільнення потенціалу польської економіки, просування польських продуктів та послуг.
Президент Анджей Дуда наголосив, що різні країни роками докладають зусиль, щоб Україна стала членом Європейського Союзу та НАТО. Майбутнє України та безпека в регіоні були одними з основних тем дискусії, організованої в понеділок у межах святкування 230-ї річниці схвалення Конституції 3 травня.
Конституція 3 травня увійшла в історію як другий основний закон після американського та як великий акт свободи тієї епохи – кінця XVIII ст.
Саміт країн B-9 буде нагодою випрацювати спільну позицію країн східного флангу на саміт НАТО у червні.
У 230-річчя Конституції 3 травня президенти Польщі, Литви, Естонії, Латвії та України підписали спільну декларацію.
Президент Анджей Дуда оголосив, що прийняв запрошення президента України Володимира Зеленського і має намір прибути з візитом в Україну в серпні.