Польща
Кібератака на банки у Польщі. Сайт Комісії фіннагляду не працює. «Спроба втручання ззовні»

Інтернет-сторінка Комісії фінансового нагляду недоступна. У зв’язку із виявленням «спроби втручання ззовні» триває усунення наслідків кібератаки. Експерти із кібербезпеки не мають сумнівів, що відбувся «найсерйозніша викрита атака на критично важливу інфраструктуру та банківський сектор в історії Польщі».

Першим про серйозну кібератаку на польський фінансовий сектор повідомив портал zaufanatrzeciastrona.pl. За його інформацією, вже більше тижня «польський банківський сектор бореться із дуже ефективними зломщиками».

«Усе вказує на те, що ми маємо справу із найсерйознішою викритою атакою на критично важливу інфраструктуру та банківський сектор в історії Польщі. За останні дні кілька банків, що працюють у Польщі, виявили у своїй мережі складне шкідливе опрограмування, досі невідоме антивірусним інструментам. Були інфіковані як комп’ютери працівників, так і – що гірше – банківські сервери. Хакери могли непомітно атакувати внутрішні мережі банків вже кілька тижнів, а у деяких випадках, навіть з осені 2016 р.», – повідомляють експерти порталу zaufanatrzeciastrona.pl.

На сьогодні усе вказує на те, що метою злочинців були не гроші із рахунків клієнтів, а дані. Виявляється, що атака була чудово підготовлена та проводилася спеціалістами.

«Масштаби атаки, спосіб її проведення та високий рівень використаних інструментів вказують на роботу спеціалізованої злочинної групи, або розвідки іншої країни. Сліди, що містяться, як у програмах, так і ті, що виникають із аналізу мережевого руху, вказують на різні країни, тому неможливо намагатися встановити якусь відповідальність. Без сумнівів, у світі є кілька або кільканадцять хакерських груп, які можуть проводити такі атаки. Питання, яка із них та чому зацікавилася даними із польської банківської системи», - повідомляє портал zaufanatrzeciastrona.pl.

У зв’язку із кібератакою, було вимкнено також сайт Комісії фінансового нагляду. Інформацію про це підтвердив у розмові з tvn24bis.pl речник установи Яцек Барщувський.

Комісія фінансового нагляду у відповідь на питання порталу cashless.pl підготувала спеціальне повідомлення: «В адміністрації Комісії фінансового нагляду було ідентифіковано спробу зовнішнього втручання в інформатичну систему, що обслуговує сайт www.knf.gov.pl. Внутрішні системи звітів суб’єктів, що перебувають під наглядом працюють незалежно від системи, що обслуговує інтернет-сайт та лишаються у безпеці. Адміністрація працює у звичайному режимі. Про справу було повідомлено відповідні правоохоронні органи, із якими адміністрація тісно співпрацює. Інтернет-сайт www.knf.gov.pl був вимкнений адміністраторами з метою збереження доказових матеріалів. Управління підтримує зв’язок із представниками секторів, у тому числі банківського, роботі яких нічого не загрожує».

Джерело: Niezależna

Схожі публікації
Шведський телеканал TV4 повідомив про серйозне попередження щодо загрози для енергетичної інфраструктури всіх скандинавських країн.
Фахівці з кібербезпеки розслідують хакерську атаку, жертвою якої стала інфраструктура Варшавського університету.
Польське суспільство вважає, що поріг багатства в країні розпочинається від доходу в 10 тис. злотих на особу.
Головне статуправління оприлюднило нові дані. Поточні споживчі настрої сьогодні кращі, ніж місяць та рік тому, проте, оцінюючи майбутнє, поляки менш оптимістичні, ніж у жовтні.
Частка поляків, які мають заощадження, протягом останніх років значно зросла.
Хоча в останньому кварталі знизився рівень стресу, пов’язаного з особистими фінансами, більшість поляків не помічають покращення свого матеріального становища.
Міністр фінансів Польщі, який сьогодні проводить у Люксембурзі зустріч своїх колег із країн ЄС, заявив, що Польща не веде робіт щодо приєднання до єврозони.
Церковний фонд перебуває поза контролем держави, але черпає з держбюджету ресурси, повідомляє Rzeczpospolita.
Серед військової техніки, виробленої в Польщі, фінансування можуть отримати зенітно-ракетні комплекси «Piorun», гармати-гаубиці «Krab», бойові машини піхоти «Borsuk» та мінно-загороджувальні машини під кодовою назвою «Baobab».