Польща
Музей у Майданеку отримав унікальні документи щодо ув’язненої Гелени Павлюк

Близько 100 документів, пов’язаних із життям мешканки Любліна Гелени Павлюк, потрапили до колекції Державного музею Майданеку. Частину з них невдовзі можна буде побачити в експозиції музею.

У колекції, яку передали до музею, є фотографії, документи, особисті речі жінки, що потрапила до концентраційного табору в Майданеку за допомогу єврейському в’язневі, а потім опинилася у в’язниці в Люблінському замку.

«Ми отримали їх від внука пані Гелени. Коли він побачив на телебаченні, що ми отримали малюнок жінки, ув’язненої в таборі, разом із дружиною вирішив, що наш заклад буде найкращим місцем для речей його бабусі», – розповіла Агнєшка Ковальчик-Новак, прес-секретар Державного музею Майданеку.

Найцінніший документ – звинувачувальний вирок Гелени Павлюк за надання допомоги у втечі з Майданека єврейському в’язневі, виданий німецькою прокуратурою. Найстаріший документ – учнівське посвідчення, видане 2 жовтня 1916 р. Геленою Чарнецькою, керівником Жіночої філологічної гімназії в Любліні. Серед матеріалів є також зашифровані записки, вислані з Майданека, та особисті речі Гелени Павлюк: суконна торбинка із періоду ув’язнення у замку, в якій жінка тримала папір, олівець, конверти та поштові марки.

Гелена Павлюк (дівоче прізвище – Блешинська) народилася в 1899 р. у Хмелі. Дитинство та молодість провела у Любліні. Протягом німецької окупації була задіяна у підпіллі. 23 жовтня 1943 р. була арештована за допомогу у втечі з Майданека єврейському в’язневі, доктору Науму Прилуцькому, якого вона переховувала протягом п’яти днів. Вона була засуджена до смертної кари та ув’язнена в Майданеку, а 7 січня 1944 р. переведена до в’язниці в Замку. Успішно вийшла з неволі та залишила мури в’язниці 22 липня 1944 р. Померла в 1944 р. у Варшаві.

За свою діяльність і заслуги отримала державні нагороди, зокрема Освенцимський хрест, Медаль перемоги та свободи, Грюнвальдський орден.

Джерело: Dziennik Wschodni

Схожі публікації
Чи дійсно незабаром вулицями Варшави прогулюватимуться динозаври, а неандертальці почнуть влаштовувати полювання? Польська академія наук щойно запустила проєкт Музею природничої історії у Варшаві.
Відомий американський історик Тімоті Снайдер заявив, що майбутнє Польщі тісно пов’язане з майбутнім України.
Ніч музеїв у Кракові щороку відбувалася з п’ятниці на суботу, тобто на одну ніч раніше, ніж в інших містах, де її організовували із суботи на неділю.
На Підкарпатті розпочався триденний Польсько-український конгрес істориків, який зібрав близько сотні науковців і представників влади обох країн для обговорення складних сторінок спільного минулого.
Центр Мєрошевського запрошує студентів, аспірантів, молодих науковців, аналітиків, журналістів, активістів та працівників громадських організацій із Польщі, країн ЄС та Східної Європи взяти участь у міжнародній літній школі «Пам’ять і право», присвяченій перетину історії, права та політики.
Американський Titanic Museum and Attraction придбав за 906 тис. доларів на аукціоні у Великій Британії рятувальний жилет пасажирки, яка вціліла під час катастрофи трансатлантичного лайнера.
Серед найцікавіших експонатів музею – перший комп’ютер Apple, який спочатку продавали як голу материнську плату. Сьогодні це рідкісний колекційний раритет вартістю понад 1 млн доларів.
Минулого тижня розпочалося будівництво Музею князів Любомирських, який невдовзі з’явиться на мапі міста в новій формі.
Міністр національної оборони РП Владислав Косіняк-Камиш та президент Холма Якуб Банашек підписали лист про наміри щодо створення Музею пам’яті жертв Волинської трагедії.