Польща
Музей у Майданеку отримав унікальні документи щодо ув’язненої Гелени Павлюк

Близько 100 документів, пов’язаних із життям мешканки Любліна Гелени Павлюк, потрапили до колекції Державного музею Майданеку. Частину з них невдовзі можна буде побачити в експозиції музею.

У колекції, яку передали до музею, є фотографії, документи, особисті речі жінки, що потрапила до концентраційного табору в Майданеку за допомогу єврейському в’язневі, а потім опинилася у в’язниці в Люблінському замку.

«Ми отримали їх від внука пані Гелени. Коли він побачив на телебаченні, що ми отримали малюнок жінки, ув’язненої в таборі, разом із дружиною вирішив, що наш заклад буде найкращим місцем для речей його бабусі», – розповіла Агнєшка Ковальчик-Новак, прес-секретар Державного музею Майданеку.

Найцінніший документ – звинувачувальний вирок Гелени Павлюк за надання допомоги у втечі з Майданека єврейському в’язневі, виданий німецькою прокуратурою. Найстаріший документ – учнівське посвідчення, видане 2 жовтня 1916 р. Геленою Чарнецькою, керівником Жіночої філологічної гімназії в Любліні. Серед матеріалів є також зашифровані записки, вислані з Майданека, та особисті речі Гелени Павлюк: суконна торбинка із періоду ув’язнення у замку, в якій жінка тримала папір, олівець, конверти та поштові марки.

Гелена Павлюк (дівоче прізвище – Блешинська) народилася в 1899 р. у Хмелі. Дитинство та молодість провела у Любліні. Протягом німецької окупації була задіяна у підпіллі. 23 жовтня 1943 р. була арештована за допомогу у втечі з Майданека єврейському в’язневі, доктору Науму Прилуцькому, якого вона переховувала протягом п’яти днів. Вона була засуджена до смертної кари та ув’язнена в Майданеку, а 7 січня 1944 р. переведена до в’язниці в Замку. Успішно вийшла з неволі та залишила мури в’язниці 22 липня 1944 р. Померла в 1944 р. у Варшаві.

За свою діяльність і заслуги отримала державні нагороди, зокрема Освенцимський хрест, Медаль перемоги та свободи, Грюнвальдський орден.

Джерело: Dziennik Wschodni

Схожі публікації
Після рекордного минулого року, протягом якого музей Прадо відвідали 3,5 млн осіб, директор установи Мігель Фаломір заявив, що музей «не потребує ані одного відвідувача більше».
Залишки кораблів, які в давнину розбивалися дорогою до Птолемаїди в Лівії, відкрили археологи Варшавського університету.
6–8 травня 2026 року відбудеться Польсько-український історичний конгрес – найбільша на сьогодні зустріч істориків із Польщі та України, присвячена спільній рефлексії над історією відносин між двома народами.
Національний центр культури (Польща) оголосив набір заявок на програму «Польсько-український обмін молоддю – 2026», у рамках якого підлітки з Польщі та України, зокрема діти біженців, які живуть у Польщі, разом реалізують проєкти, присвячені локальній історії та спадщині.
Археологи з фундації Relicta виявили поблизу селища Загроди в Західнопоморському воєводстві сліди середньовічного міста Штольценберг.
15 лютого 1951 р. було підписано угоду про обмін ділянками територій між Польщею та СРСР. Радянська сторона отримала родючі та багаті на поклади кам’яного вугілля території, поляки натомість отримали мальовничий, але бідний район у Бещадах із майже вичерпаними покладами нафти.
«В епіцентрі бурі» – один із найповніших оглядів модерністського мистецтва України. Це пересувна виставка, яка вже побувала у Відні, Мадриді та Лондоні.
У Галереї європейського мистецтва Національного музею в Кракові протягом року можна буде оглянути полотно «Сільські хатини серед дерев» Вінсента ван Гога.
Інститут воєнних втрат, який проводить дослідження збитків, завданих Польщі внаслідок агресії СРСР у вересні 1939 р., представив перші результати своєї роботи.