Польща та Україна
Політичні зміни в Україні. Погляд з Польщі

За словами польського експерта Войцеха Кононьчука, днями відбулася найсерйозніша криза влади, яку представляє Володимир Зеленський.

Нещодавно відбулися зміни в найвищих органах влади України. Після відставки прем’єр-міністра Олексія Гончарука кабмін очолив Денис Шмигаль. Частина міністрів залишилася на своїх посадах. Також звільнено генерального прокурора Руслана Рябошапку. Володимир Зеленський сказав, що попередній уряд не справився із викликами, які стоять перед Україною.

Експерт Центру східних студій у Варшаві Войцех Кононьчук звернув увагу, що зміна прем’єр-міністра є найбільшою кризою у владних структурах президента України.

– Безперечно, це найсерйозніша криза влади, яку представляє Володимир Зеленський. Його виступ у раді був неоднозначним, бо з одного боку він критикував уряд, який відходить, а з другого боку заявив, що це був найкращий уряд в історії незалежної України. Отже, це двозначний сигнал. Проте маємо новий уряд з новим прем’єр-міністром, раніше він був чиновником регіонального рівня і кілька тижнів займав посаду віцепрем’єра. Але взагалі на політичній сцені він є новим гравцем. Питання, якою мірою вдасться виправити фальстарт, яким було створення уряду Гончарука, який був наймолодшим в історії прем’єр-міністром. Це відкрите питання.

Як додав польський експерт, відставку Олексія Гончарука спричинили декілька факторів.

– На мою думку, Зеленський мав із цим урядом декілька проблем. По-перше – неефективність. Хоч іще восени цьому урядові і парламентові вдалося ухвалити кілька важливих законодавчих змін, Гончарук не мав достатньо харизми. Це політик, якому важко було контролювати дуже складну пропрезидентську фракцію у Верховній Раді. Вона складається з різних внутрішніх підгруп, які не обов’язково голосують так, як хочуть прем’єр-міністр або президент. Як виявилося, контролювати цю формальну більшість дуже важко. З другого боку, Гончарук був непопулярним у суспільстві, ставав щораз більшим баластом для Зеленського. Президентові Зеленському вдається утримувати значний рівень підтримки – йому довіряє близько половини виборців. У випадку Гончарука це було менше 20 %. Звідси й спроба перезапуску уряду.

За словами Войцеха Кононьчука, політика в Україні після торішніх президентських виборів була зумовлена намаганням показати заодно відкритість, боротьбу з корупцією і переконувати у перевагах очільника уряду, незалежного від різних структур.

– Було всього по троху. З одного боку, слово «реформи» відмінювали за всіма відмінками, це мав бути реформаторський уряд, він мав виправити функціонування української держави в усіх вимірах, які досі не діяли. Хоча минуло не багато часу, бо цей склад Кабміну був при владі дещо понад пів року, уряд дуже швидко знеохотив президента і зашкодив його іміджу. Звідси й рішення сформувати нову команду. Все-таки, кілька міністрів зі старого уряду залишилося.

Як додав польський експерт, у зовнішнього спостерігача постає враження, що зміни були хаотичними.

– У когось, хто останніми днями стежить за українською політикою, переважає враження, що там величезний хаос. Сформовано новий уряд, але без чотирьох важливих економічних посад. Прізвища наступників міністрів з’являлися щомиті, за кілька годин до голосування не було ясно, хто займатиме які посади в уряді. Все це створювало враження непідготовленого процесу, проведеного поспішно і хаотично, без загальної концепції (крім того, що уряд необхідно змінити, і це має дати президентові ще трохи терпцю з боку суспільства).

За словами Кононьчука, в Польщі звертають увагу на протистояння олігархів у владі України.

– Це дуже добре запитання, на яке важко однозначно відповісти. Бо новий прем’єр-міністр, якого біографія пов’язана з економікою та бізнесом, кільканадцять місяців займав посаду директора однієї з важливих компаній у холдингу найбагатшого українського олігарха. Питання, чи цього достатньо, щоб називати його людиною Ахметова. Я думаю, це надто рано, треба побачити, якими будуть рішення нового прем’єр-міністра та уряду у найближчі тижні та місяці. Зрозуміло, в Україні поширена думка, що підтверджується олігархічний консенсус – два найвпливовіші олігархи, Коломойський та Ахметов, роздають посади в уряді. Проте, я вважаю, це передчасні висновки.

Войцех Кононьчук висловив думку, що політична орієнтація України і підхід до того, як вирішити проблему, пов’язану з агресією Росії, не зміниться.

– Ні, тому що дотеперішній віцепрем’єр з питань європейської інтеграції Дмитро Кулеба став новим міністром закордонних справ, це означатиме продовження дотеперішньої зовнішньої політики. Треба сказати, що коли до влади прийшов Зеленський, в українській дипломатії не відбулося ніякого землетрусу, попри те, що він мав, а можливо, надалі має надію порозумітися з Росією – це не змінило сильного курсу на інтеграцію з Європейським Союзом. Дмитро Кулеба – це гарантія, що політична лінія не зміниться, але питання, якими будуть його відносини з дуже впливовим головою Офісу президента Андрієм Єрмаком. Перед ним Офіс кілька місяців очолював Андрій Богдан, який раніше був адвокатом згаданого олігарха – Коломойського. Унаслідок конфлікту Богдана з Єрмаком перший із них відійшов із посади. Побачимо, якими будуть взаємини між новим главою дипломатії і керівником Офісу президента, який має амбіції бути важливим гравцем у сфері закордонної політики.

На думку експерта, зараз українська сторона не зацікавлена у з’ясуванні історичних питань, зокрема, з Польщею.

– Я думаю, зараз це не є пріоритетом ані для Зеленського, ані для жодного іншого важливого політика в Україні. Вони настільки зайняті змінами в уряді, у державі. Побачимо, якою буде історична політика і чи взагалі буде... Отже, питання історичних спорів з Польщею на далекому плані. Для нас це дуже важлива справа, для українців – необов’язково, особливо для нової команди.

Головним завданням нового уряду України польський експерт вважає економічний розвиток.

– Так, я думаю, головним завданням є створити умови для економічного розвитку. Щось, що суспільство може швидко відчути, поліпшення умов життя. Питання, чи можна це виконати, тим паче швидко. Старий уряд не зміг цього зробити, ВВП України не зростає так швидко, як цього хотіла б влада, останніми тижнями промислове виробництво навіть зменшується. Ще виникла проблема з коронавірусом, яка, мабуть, також вплине на українську економіку. Отже, умови не сприяють оздоровленню держави та економіки. Побачимо, чи виправдає себе головна надія Зеленського. Останні кілька місяців показали, що люди, яких він обирав у команду, не пройшли перевірку. Побачимо, чи нові кадри будуть більш ефективними.

На думку співрозмовника Польського радіо, в Україні не є проблемою нестача добре підготовлених кадрів, що не були раніше у владній системі.

– Україна – велика держава, вона має майже 40 млн жителів, тому, мені здається, знайти підготовлених людей, які мають досвід і відповідні знання, теоретично не має бути важко. Але, як виявляється, реформувати цю систему дуже нелегко.

Як додав Войцех Кононьчук, відкритим є питання власності землі і хто може її продавати.

– Зараз це одне з найважливіших протистоянь в українській політиці. На друге читання у Верховній Раді чекає закон про ринок землі. Побачимо, чи його наслідком буде вільний оборот сільськогосподарськими угіддями.

Джерело: Українська служба Польського радіо

Схожі публікації
Польща як єдина країна Європейського Союзу зробила з програми позик на оборону SAFE тему гострої політичної суперечки.
Thinking Wisely – це безплатна інтенсивна літня школа Центру Мєрошевського для осіб, які бажають у майбутньому формувати громадську думку, працювати в аналітичних центрах, медіа, дипломатії або науці.
Президент України очолив рейтинг довіри поляків серед закордонних лідерів. На другому місці – Еммануель Макрон, а на третьому – Джорджа Мелоні.
Політики взяли участь у заходах із нагоди річниці початку Січневого повстання.
При цьому Кароль Навроцький повідомив у Давосі, що не планує їхати до Києва з нагоди річниці повномасштабного російського вторгнення в Україну.
Українські та західні медіа досить стримано коментують результати зустрічі Дональда Трампа з Володимиром Зеленським.
Темами розмови були економічні, історичні питання, а також, звісно, питання, пов’язані з безпекою. Після завершення зустрічі президенти перейшли до пленарних переговорів делегацій.
Політики одноголосні в очікуваннях зустрічі у Варшаві президентів Польщі та України. Йдеться про обговорення добросусідських відносин, безпеки та майбутньої співпраці.
Президент України повідомив учора, 14 грудня, що в найближчу п’ятницю, 19 грудня, планує візит до Польщі.