Яке місце займає Україна на геополітичній карті Європи? Україна досі лишається буфером між Росією та Європою чи все-таки їй ближче до Заходу?
На це питання шукали відповіді професор управління та міжнародних питань Політехнічного інституту та Університету штату Вірджинія Джерард Тол, професор Університету Колорадо Джон О’Лофлін та професор політології та міжнародних відносин Лондонського університетського коледжу Крістін М. Бакке. Результати своїх соціологічних досліджень вони опублікували у Washington Post. В анкетуванні, проведеному в грудні 2019 р., вони намагалися знайти відповідь на питання про те, де зараз перебуває Україна та як українці сприймають її міжнародне становище.
Після падіння СРСР НАТО і Росія намагалися заманити її у свою орбіту. Понад десятиліття тому Північноатлантичний альянс оголосив, що колись Україна отримає членство (і ця обіцянка залишається дійсною). На думку авторів, страх перед включенням України до західного оборонного блоку пояснює радикальну реакцію Росії на повалення уряду Віктора Януковича в лютому 2014 р. Найбільш красномовними свідченнями цього є анексія Криму та початок війни на Донбасі.
У відповідь на наступ Росії на територіальну цілісність український уряд Петра Порошенка визнав членство в НАТО та Європейському Союзі стратегічними цілями, закріпивши це багатьма законами та в українській конституції. За допомогою Комісії Україна-НАТО українці почали адаптувати свій сектор безпеки та оборони до стандартів західного альянсу. У свою чергу, кошти США допомогли модернізувати український флот та придбати нову зброю. Зараз українська армія є постійним партнером НАТО у навчаннях. Нещодавно Київ теж приєднався до Агентства НАТО у справах технічної підтримки та обладнання, що дозволяє йому безпосередньо здійснювати закупівлі від західних постачальників.
Більшість української політичної еліти рішуче підтримує вступ до НАТО. Однак дослідження авторів статті показали, що українське суспільство (без урахування мешканців окупованих територій Криму та частин Донбасу) має різне ставлення до НАТО та Росії. Відповіді українців залежать від місця їхнього проживання. Важливо, що, попри російську окупацію Криму та кількарічну війну на Донбасі, більшість українців хочуть, щоби їхня країна лишалася нейтральною щодо Росії чи НАТО.
Київський міжнародний соціологічний інститут провів опитування серед 2212 осіб. Замість одного-двох питань із відповідями «так» або «ні», учасникам поставили шість. Перший набір питань стосувався того, чи погоджуються респонденти, щоби їхня країна розвивала добрі стосунки з Росією чи НАТО? У другому наборі вони запитали українців, чи вважають вони, що Україна повинна брати участь у військовій співпраці з Росією або НАТО? Третій набір включав питання, чи погоджуються українці на розміщення на їхній території військ та баз Росії чи НАТО?
На думку авторів, це дало змогу оцінити рівень згоди українців на наслідки вступу їхньої країни до військових союзів. Результати опитування показали, що українці хочуть хороших відносин і з НАТО, і з Росією. Меншість хоче військового союзу з одним із них. Дещо більше українців хочуть об’єднати сили з НАТО. Більшість українців проти іноземних військових баз на території України. У цьому питанні респонденти були дещо більш категоричними щодо російських військ і баз. Це можна зрозуміти, враховуючи, як Росія анексувала Крим, та війну на Донбасі.
На думку авторів, результати дослідження чітко вказують на поділ українців у цьому питанні. 44 % дорослих українців підтримують членство в НАТО, але лише чверть погоджується дозволити Альянсу розмістити війська та бази на українській території. Для порівняння, 26 % хочуть військової співпраці з Росією, але лише 4 % дозволили би їй розташувати бази в Україні.
Вчені та дослідники зазначають, що різниця в підходах часто спостерігається серед громадян української та російської національностей. Автори відзначили, що в дослідженні 9 % респондентів назвали себе росіянами. Однак помітнішими були регіональні відмінності. Результати показали регіональні відмінності поглядів на військову співпрацю з Росією та НАТО, а також те, що сумніви щодо повного виконання умов такої співпраці простежуються як на заході, так і на сході України. Опитані українці на півдні та сході більш скептично ставляться до членства в НАТО. У свою чергу, утричі більше респондентів (60 % порівняно з 20 % в інших регіонах) на заході та в центральній частині країни, зокрема в Києві, ставляться до відносин з НАТО позитивно. Аналогічний регіональний поділ простежується у військовій співпраці з Росією, а також у питаннях, чи можна дозволити НАТО розміщувати свої бази в Україні. Відповіді на інші геополітичні питання дослідження лише підкріплюють ці висновки. На запитання, чи було би краще Україні зберегти нейтралітет, не вступаючи до жодного військового союзу, 50,4 % відповіли схвально, 32,6 %, що не підтримують такої позиції, а 17 % не змогли відповісти.
Існує також 10 % різниці між громадянами, які назвали себе українцями та росіянами. Ідею нейтралітету підтримують 49 % українців та 58 % росіян. Однак більшими були регіональні відмінності. Підтримка нейтралітету на заході України становила 30 %, у центрі, включаючи Київ, – 42 %, на сході – 62 %, а на півдні – 72 %. Незважаючи на те, що Україна втратила територію та населення через російську агресію, географічні відмінності досі зберігаються. Більшість громадян України готові підтримувати добрі стосунки і з Росією, і з Заходом.
Джерело: kresy24.pl
