Польща та Україна
Українського політика і журналіста нагородили в Польщі премією імені Ґєдройця

Український журналіст і політик, народний депутат від фракції «Європейська солідарність» Микола Княжицький став лауреатом польської премії імені Єжи Ґедройця. Урочиста церемонія відбулася 10 грудня у Варшаві. Інформує espreso.tv.

Народний депутат, співголова групи з міжпарламентських зв’язків з Польщею Микола Княжицький отримав цьогорічну нагороду імені Єжи Ґедройця, яку призначає редакція польського видання «Rzeczpospolitа». Ще одним лауреатом премії став президент міста Краків Яцек Майхровський.

Як повідомляють у пресслужбі українського депутата і журналіста, у своїй промові на урочистій церемонії нагородження Микола Княжицький сказав, що опинитися в гідному колі лауреатів нагороди імені Єжи Гедройця – це велика честь для нього.

«Ми часто чуємо, що Україна – це частина Європи, у чому є безсумнівна заслуга спільного проживання різних народів у багатонаціональній Речі Посполитій. Це і поляки, і литовці, і білоруси, і євреї, і німці, і караїми, і вірмени. Я народився і виріс у Львові – місці, особливому для кожного з цих народів. І Львів, щоб розвиватися після років радянської деіндивідуалізації і творення місцевого типу «радянського народу» наново відкриває своє минуле», – сказав Княжицький.

Він нагадав, що важливим елементом побудови нового простору символічної України було надання імені Єжи Гедройця вулиці Тверській у Києві. Це сталося 29 листопада 2018 р.

«Моєю любов’ю, пристрастю і новою малою батьківщиною стала Гуцульщина, за провідника якою я обрав Станіслава Вінценза з його геніальним твором «На високій полонині» – гуцульським епосом. Зараз ми працюємо над художнім фільмом про Вінценза, а у співпраці з польськими приятелями розпочали творення Центру Станіслава Вінценза в Криворівні», – зазначив лауреат.

«Символічне повернення Станіслава Вінценза на Гуцульщину є сплатою нашого боргу вдячності мислителю і письменнику, який, як ніхто інший, віддав їй своє серце. Водночас, я оцінюю це, як один з елементів вкорінення Гуцульщини, і ширше – України, в Європі», – додав політик.

У своєму виступі Княжицький торкнувся і політичних актуальних подій.

«(…) у Парижі, під час зустрічей лідерів України, Франції, Німеччини і Росії, президент Володимир Зеленський не перейшов червоні лінії і не пішов на катастрофічні поступки Кремлю. В цьому є величезна заслуга тисяч українців, які протягом кількох місяців виходили на київський Майдан Незалежності і площі інших міст у рамках акції «Ні капітуляції!», – сказав він.

Але небезпека не минула, адже в Москві вважають, що раніше чи пізніше українська влада купиться на дешевий російський газ і їй можна буде втиснути Донбас на російських умовах, щоб заблокувати прагнення до членства в ЄС і НАТО.

«Думка Єжи Ґедройця саме тому так актуальна сьогодні. Перемога над мученицьким способом мислення і спробами історико-політичного ресентименту обох наших народів – це найнадійніша гарантія нашої свободи», – резюмував Княжицький.          

Джерело: Українська служба Польського радіо

Схожі публікації
Премія названа на честь Ришарда Капусцінського, який був репортером, публіцистом і закордонним кореспондентом Польського пресового агентства.
Польща надалі підтримуватиме Україну незалежно від внутрішньополітичних дискусій.
Польща може відіграти ключову роль у відбудові України та стати головним логістичним і бізнесовим хабом для міжнародної допомоги.
Польська група озброєння PGZ та українська компанія TAF Industries домовилися про співпрацю у виробництві безпілотників і систем радіоелектронної боротьби.
У Пужниках на Тернопільщині розпочався новий етап пошукових робіт, під час яких фахівці шукатимуть останки мешканців села, загиблих у лютому 1945 р.
Польсько-українська господарча палата, яка майже 35 років розвиває економічне співробітництво, оприлюднила звернення до політиків Польщі та України із закликом уникати конфронтації та будувати нову добру історію двосторонніх відносин.
Україна ще не отримала від Польщі винищувачі МіГ-29, оскільки сторони досі не завершили переговори щодо передачі українських технологій безпілотників польській армії.
Польські та українські археологи прибули до Львівської області для проведення пошукових робіт у колишньому селі Гута-Пеняцька.
Україна надала дозволи на проведення ексгумацій польських поховань у Галичині та на Волині.