У берлінському архіві таємних служб колишньої НДР виявили невідомий раніше документ про воєнний стан у Польщі. У звіті Штазі (Staatssicherheit, міністерство національної безпеки НДР) від 1982 р. є згадка про план тиску на Леха Валенсу, пов’язаний із його співпрацею із Службою безпеки в минулому.
Документ опублікував доктор Філін Ганьчак із Інституту національної пам’яті Польщі, що спеціалізується, зокрема, на політиці влади НДР щодо ПНР. «Це, без сумніву, перший документ із німецьких архівів, у якому з’являється інформація про співпрацю Леха Валенси зі Службою безпеки. І хоча це дуже стисла згадка, у поєднанні з багатьма іншими документами, які у нас вже є, вона здається правдивою», – сказав Ганьчак PAP.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
ЧЕСТЬ І ГІДНІСТЬ ОСОБИ: ПРАЦІВНИК КОРАБЛЕБУДІВЕЛЬНОГО ЗАВОДУ ПРОТИ ВАЛЕНСИ
ЛЕХ ВАЛЕНСА: ПРИСЯГАЮСЯ, Я НІКОЛИ НЕ СПІВПРАЦЮВАВ ЗІ СЛУЖБОЮ БЕЗПЕКИ
ПРЕЗИДЕНТ ДУДА: «ЛЕХ ВАЛЕНСА НЕ Є ОДНОЗНАЧНОЮ ФІГУРОЮ»
ЕКСПЕРТИ: «ПОЧЕРК ТАЄМНОГО ПРАЦІВНИКА «БОЛЕКА» ІДЕНТИЧНИЙ ПОЧЕРКУ ВАЛЕНСИ»
Документ походить із архіву берлінської адміністрації Федерального уповноваженого у справах документів Служби безпеки колишньої НДР, тобто так званої адміністрації Гаука. Це «Інформація про актуальну ситуацію у Польській Народній Республіці» від 18 січня 1982 р., написана більше місяця після введення воєнного стану в Польщі.
«Це звіт, підготовлений працівниками Штазі після зустрічі із таємним співробітником «Антоном», громадянином НДР та високопоставленим державним посадовцем, який підтримував зв’язки із впливовими діячами Польської об’єднаної робітничої партії», – сказав Ганьчак. Він підкреслив, що Штазі дуже цінувало «Антона». Його називали «достовірним джерелом».
Серед контактів «Антона», який вільно володів польською, був Вєслав Клімчак, редактор місячника «Проблеми миру та соціалізму», що видавався у варшавській Празі. «Після утворення «Солідарності» вони зустрічалися кілька разів, здебільшого у Празі. Клімчак був досить добре поінформований про те, що відбувалося у середовищі влади ПНР. Він розмовляв із впливовими людьми, зокрема зі Станіславом Канею та Стефаном Ольшовським. Ще до 13 грудня він розповідав про очікувані зміни в Політбюро та уряді, описував найважливіших партійних діячів, оцінював можливості подолання кризи в Польщі», – описував дослідник.
«Жорсткіша позиція Валенси»
Після 13 грудня 1981 р., як пояснив Ганьчак, Берлін мав велику потребу на інформацію про плани влади ПНР. До столиці НДР із багатьох джерел надходила інформація, зокрема, про розмови представників влади ПНР із лідером «Солідарності». Комуністи були зацікавлені в тому, щоб Валенса підтримав дії Військової ради національного порятунку.
«Спершу влада була переконана, що лідер «Солідарності» співпрацюватиме, але чергові дні, особливо після 16 грудня 1981 р., після розстрілу робітників із шахти «Wujek», принесли повідомлення про жорсткішу позицію Валенси. Протягом зустрічі з отцем Алоїзом Оршуликом голова «Солідарності» мав назвати керівництво «бандидами, із якими не розмовлятиме». Багато вказує на те, що у цій ситуації комуністи намагалися збільшити тиск на Валенсу, нагадуючи йому про агентурне минуле», – зазначив Ганьчак.
У звіті від 18 січня 1982 р., що стосується зустрічей «Антона» із Клімчаком, міститься інформація про обставини, що дають можливість посилити тиск на Валенсу. «Із Валенсою досі ведуться розмови. За словами генерала Міхти, вже є певні засоби тиску (Валенса колись співпрацював зі Службою безпеки)», – читаємо в документі Штазі. Згідно зі звітом, «Антон» повідомляв Штазі про альтернативну ідею влади ПНР покерувати «Солідарністю» без лідерства Валенси.
Дослідник з ІНП зазначає, що звіт Штазі, що розглядається без інших доступних на сьогодні джерел, не може закрити питання про співпрацю Леха Валенси із Службою безпеки. «Антон» посилався на Клімчака, а той – на генерала Норберта Міхте, ректора Вищої школи суспільних наук при ЦК ПОРП. Ми не маємо справи із інформацією з перших рук. Звіт Штазі вписується у попередні висновки дослідників, що стосуються минулого Леха Валенси», – підкреслив Ганьчак. Документ доповнює при цьому інші схожі матеріали із закордонних архівів, зокрема чехословацького міністерства внутрішніх справ від березня 1981 р., у якому також є інформація про попередню співпрацю Валенси із Службою безпеки.
«Так само пишуть автори Архіву Мітрохіна. Посилаючись на нотатку КДБ, вони писали, що «після інтернування Служба безпеки намагалася залякати Валенсу, нагадуючи йому, що він брав гроші і надавав інформацію», – додав дослідник.
Агентурне минуле?
Повний звіт Штазі опубліковано у статті Філіпа Ганьчака у цьогорічному журналі «Studia Polityczne» (т. 45, № 1).
У берлінському архіві є, за оцінками дослідника, багато сторінок зі звітами східноєвропейських агентів на тему Валенси. Штазі цікавилася, зокрема, особистістю польського лідера, структурою сил всередині «Солідарності», ставленням Валенси до церкви, його роллю після впровадження воєнного стану 13 грудня 1981 р. Рішення про надання Валенсі Нобелівської премії Штазі оцінила як «політичну провокацію» та дії, що мають на меті зміцнити «контрреволюційні» сили в Польщі.
Інформацію про агентурне минуле Леха Валенси під кінець січна підтвердили експерти із Інституту судових експертиз імені Яна Зена у Кракові. Як повідомив ІНП, відповідно до експертизи, що стосується особистої справи та робочої папки таємного співробітника «Болека», та документів, що містяться у них, у 1970–1976 рр. Валенса особисто підписав зобов’язання до співпраці зі Службою безпеки, відомість отримання грошей і переважну частину доносів.
Експертизу папки таємного співробітника «Болека» було здійснено у рамках слідства білостоцького слідчого відділу ІНП у справі щодо підозри неправдивих показів працівників Служби безпеки у документах «Болека» з метою отримання речової або особистої вигоди. У цих документах, які були знайдені прокурорами ІНП у лютому 2016 р. у будинку Чеслава Кіщака після його смерті, є, зокрема, написане від руки зобов’язання до співпраці зі Службою безпеки, підписане: Лех Валенса, «Болек».
Колишній президент та колишній лідер «Солідарності» Лех Валенса заперечує справжність документів, отриманих ІНП від вдови генерала Кіщака. Він також категорично заперечує те, що колись був таємним співробітником Служби безпеки.
У травні уповноважені юристи Валенси представили кримінологічну експертизу, яка, на їхню думку, ставить під сумнів висновок Інституту Зена щодо цієї справи. На думку слідчого відділу ІНП, це не експертиза в = розумінні кримінально-процесуального кодексу, тож висновки експертів інституту Зена лишаються актуальними.
Джерело: RMF24
