Польща
Розкопають тунель, що поєднує замок із костелом. Там може бути схована Бурштинова кімната

Археологи проведуть розкопки підземного коридору, котрий поєднує замок у Пасленку з костелом св. Вартоломея. Археологічні роботи у фортеці можуть розпочатися уже літом. Існування тунелю підтверджує проведена торік розвідувальна геофізична розвідка ґрунту. Можливо, буде розгадано історичну таємницю. Шукачі скарбів впродовж багатьох років вважають, що замок у Пасленку є одним з потенційних місць схову Бурштинової кімнати.

Влітку розпочнуться розкопки на території замку хрестоносців у Пасленку. Минулого року восени археологи під час дослідження виявили під землею засипаний тунель.

«Під чотириметровою товщею ґрунту, а, отже, нижче рівня підвалів ми виявили приміщення. Тунель, котрий, можливо, з’єднує замок з костелом», – ділиться знахідкою керівник розкопок доктор Яцек Висоцький з Інституту археології Університету кардинала Стефана Вишинського.

Може стати туристичною принадою
Дослідження проводилося на замовлення міської влади. А усе тому, що, згідно з міськими легендами, під замком можуть бути невідомі підземелля та коридори. Представники міського самоврядування вважають, що така знахідка привабить до міста туристів.

«Якщо виявиться, що такі льохи насправді існують та збереглися у такому стані, що їх можна демонструвати відвідувачам, це стане новою туристичною візитівкою нашого міста», – оцінює ситуацію мер  Пасленка Вєслав Снєціковський.

Тепер міська влада хоче, аби археологи приступили до роботи і відкрили підземні приміщення. Місто уже виділило кошти на реалізацію цього завдання. «Ми хочемо, аби роботи велися тією самою групою, але на нас чекає іще узгодження плану та домовленостей, щоби приступити до роботи», – розповідає Генрик Жуковський, асистент мера Пасленка.

 Підземелля досліджували георадаром
Дослідження структури ґрунту поблизу замку, збудованого в Пасленку хрестоносцями у XIV ст., проводилося на початку вересня минулого року. При цьому використовувались такі дослідницькі методи: георадарний, магнітний та геоелектричний (томографія електроопору). На місці проведено також геологічні буріння.

Завдяки цьому науковці натрапили на аномалії під шарами ґрунту. Після аналізу результатів дослідження вдалося отримати максимально можливу точну картину того, що знаходиться під землею. Усе вказує на те, що це тунель, котрий у часи середньовіччя поєднував замкові підземелля з готичним костелом св. Вартоломея. «Під час буріння на глибині понад  4 метри ми виявили залишки перекриття цієї конструкції», – розповідає доктор Яцек Висоцький.

Він додав, що інформація про існування такого тунелю часто з’являлася в історичних джерелах, але до цього часу не було однозначних доказів його існування.

Згідно з міським легендасм, інший, значно довший, тунель вів від замку до річки Вонска та села Робіти. Однак на разі геологічні дослідження цього не підтвердили.

Там могли заховати Бурштинову кімнату
Замок у Пасленку був спалений Червоною Армією у 1945 році, отже після Другої світової війни доступ до більшості старовинних підземель став неможливим. Щоправда, його відбудували у 50-60-х роках минулого століття, але він лише віддалено нагадує первісну старовинну фортецю. Його багата історія може приховувати багато інших таємниць. Шукачі скарбів впродовж багатьох років вважають, що це одне  з потенційних місць схову Бурштинової кімнати.

Під кінець Другої світової війни – з причини ситуації на східному фронті і загрози нападів з боку союзників із заходу – Німеччина евакуювала з Кенігсберзького замку багато цінних музейних колекцій та документів. Частину цінностей поклали на депозити в банки або заховали у східнопруських маєтках, в тому числі в околицях Пасленка.

Більшість німецьких колекцій вивезла або знищила Червона Армія. Польській адміністрації, яку було створено одразу після війни, вдалося врятувати близько 20 тис. рукописів та стародруків з Крулєвца (нім. Кенігсберг, рос. Калінінград – МІ), котрі було виявлено у Карвінах і Слобітах, що поблизу Пасленка. Особливо цінну частину цього книгозбору становить так звана «Срібна бібліотека» князя Альбрехта Пруського з XVI ст., яку вважають унікальною пам’яткою ренесансного золотарства  світового масштабу.

«Ще кільканадцять років тому під час проведення археологічних робіт там виявляли предмети, кераміку з шифрами музею Кенігсбергу. Не виключено, що під землею ми можемо наткнутися на щось нове», – говорить доктор Висоцький.

«Чому легендарна Бурштинова кімната може згаходитися саме у Пасленку? Є декілька зачіпок. Відомі свідчення очевидців, котрі восени 1944 року бачили, як під покровом ночі до замку заїжджали вантажівки, заповнені скринями. Виїжджали порожніми. З цим містом пов’язаний Еріх Кох, гауляйтер Східної Прусії, засуджений владою ПНР до смертої кари. В околицях Пасленка він мав маєток та часто брав участь у зборах нацистської партії, котрі тут відбувалися. Вироку над ним так і не виконано. Підозрюють, що його вберегло переконання польської влади про те, що Кох володіє інформацією щодо місця схову Бурштинової кімнати та інших скарбів. Він помер у 1986 році у в’язниці в Барчеві. Таємницю він забрав з собою у могилу. Отець Чеслав Клімешко, один з найвідоміших польських ясновидців та цілителів, заявив, що Бурштинова кімната згоріла у 1945 році разом з пруським замком неподалік Гданська. Під цей опис ідеально підходить Пасленк.

Джерело: tvn24.pl

Схожі публікації
Залишки кораблів, які в давнину розбивалися дорогою до Птолемаїди в Лівії, відкрили археологи Варшавського університету.
6–8 травня 2026 року відбудеться Польсько-український історичний конгрес – найбільша на сьогодні зустріч істориків із Польщі та України, присвячена спільній рефлексії над історією відносин між двома народами.
Національний центр культури (Польща) оголосив набір заявок на програму «Польсько-український обмін молоддю – 2026», у рамках якого підлітки з Польщі та України, зокрема діти біженців, які живуть у Польщі, разом реалізують проєкти, присвячені локальній історії та спадщині.
Археологи з фундації Relicta виявили поблизу селища Загроди в Західнопоморському воєводстві сліди середньовічного міста Штольценберг.
15 лютого 1951 р. було підписано угоду про обмін ділянками територій між Польщею та СРСР. Радянська сторона отримала родючі та багаті на поклади кам’яного вугілля території, поляки натомість отримали мальовничий, але бідний район у Бещадах із майже вичерпаними покладами нафти.
Інститут воєнних втрат, який проводить дослідження збитків, завданих Польщі внаслідок агресії СРСР у вересні 1939 р., представив перші результати своєї роботи.
Фундація «Świat na Tak» запрошує дітей та молодь польського походження, а також дітей поляків, які проживають за межами Польщі, віком від шести до 22 років до участі в XVII конкурсі «Бути поляком» (модуль А).
Таке рішення ухвалив Бундестаг. У центрі Берліна з’явиться пам’ятник на вшанування польських жертв націонал-соціалізму та німецької окупації в 1939–1945 рр.
Лише до завтра, 11 листопада, можна милуватися мультимедійною проєкцією «Корона і держава: 1000 років королівства». Це розповідь про тисячолітню історію польської державності, висвітлена за допомогою 2D- і 3D-анімації, світла та звуку.