23 серпня 1939 р. у Москві нацистський і радянський тотоалітарні режими підписали Пакт Молотова-Ріббентропа, у якому розділили сфери впливів. Угода дала початок Другій світовій війні.

На Польському воєнному кладовищі в Ланганнрі відбулася свята меса за генерала Станіслава Мачека та його підлеглих. Богослужіння стало початком заходів на честь 78-ї річниці битви під Фалезом і Шамбуа у французькій Нормандії.

Напередодні Дня Війська Польського на православному цвинтарі у Варшаві президент РП поклав вінок до пам’ятника воїнам УНР, які боронили свободу України та Польщі у 1918–1920 рр.

«Українці, побачивши польську позицію щодо нападу Росії на їхню країну, відкрилися на розмови про пошуки, ексгумації, перепоховання й увіковічення пам’яті польських жертв Волинської різні», – сказав заступник міністра культури та національної спадщини Польщі Ярослав Селлін.

Заступник міністра культури та національної спадщини РП висловив сьогодні думку, що існують великі шанси, що поляки зможуть вшанувати пам’ять жертв Волинської трагедії.

Ситуацію з усуненням польського прапора з меморіалу в Катині прокоментував мер російського Смоленська.

Міністерство освіти Ізраїлю скасувало шкільні поїздки до Польщі. Йдеться про заборону носіння зброї спеціальними агентами, які охороняли учнівські групи.

Спадщина поляка Яна Карського, який безрезультатно намагався донести світові те, що німці робили в «Аушвіці», є сьогодні моральною спонукою до дій у сфері захисту прав людини, пише Кларк Янг.

Порівняно з даними за 2020 р. позитивне ставлення до українців торік зросло у Польщі на 8 % (з 35 % у 2020 р. до 43% у 2021 р.).

Бюро пошуків та ідентифікації планує пошуково-ексгумаційні роботи майже в 50 місцях у Польщі та за кордоном. Торік вдалося знайти та ексгумувати останки майже 200 жертв тоталітарних режимів.