У головному вестибюлі Сейму відкрили виставку «100 ідентифікацій на 100-річчя повернення незалежності». Експозиція покликана наблизити постаті жертв, ідентифікованих за допомогою найсучасніших генетичних технологій у рамках пілотного в масштабах Європи і світу проекту «Польська генетична база жертв тоталітарних режимів», ініційованого у 2012 р. на підставі договору Інституту національної пам’яті Польщі та Поморського медичного університету в Щецині.
Представники української сторони були свідками ексгумаційних робіт у Грушовичах, і після завершення робіт у червні цього року українська сторона оцінила їх позитивно. Про це заявив голова польського Інституту національної пам’яті Ярослав Шарек.
Українська фірма планує випустити на ринок гру, розроблену на базі того, що коїлося в німецьких концтаборах. Про це повідомляє «Rzeczpospolita».
Роковини, які вже призабули, кілька останніх років усе сильніше впливають на свідомість поляків. 11 липня – це день вшанування пам’яті жертв жорстоких вбивств польських жителів на територіях колишніх Кресів Республіки Польща.
«Метою польських та українських істориків не може бути прагнення виробити спільне бачення історії, адже в такому випадку воно було би радше політкоректне, ніж згідне з історичною правдою», – сказав агентству PAP професор Гжегож Грицюк, історик Вроцлавського університету.
«11 липня ми відзначатимемо 75-ту річницю геноциду на Волині (…). Це дуже трагічна дата для багатьох польських родин, які втратили на Волині своїх найрідніших. Згідно з оцінками, тоді загинуло близько 100 тис. поляків», – сказав президент Республіки Польща Анджей Дуда, який в неділю, 8 липня, побував в Україні, аби вшанувати вбитих поляків.
Під час промови в 75-ті роковини Волинського злочину президент Дуда висловив переконання, що Польща буде великим другом України.
Депутати працюватимуть над новелізацією закону про Інститут національної пам’яті. Речниця уряду Йоанна Копцінська підтвердила, що прем’єр-міністр Матеуш Моравецький звернувся до маршалка Сейму із пропозицією внести в порядок денний цей пункт.
Майже 20 років – із 1990 до 2009 р. – тривало незаконне знищення документів у військових архівах у Гдині, Новому Двожі та Рембертові. Про це повідомляє «Gazeta Polska Codziennie».
Американський учитель Норман Конард із Юніонтауну у штаті Канзас став лауреатом премії імені Ірени Сендлерової за зусилля у сфері укріплення польсько-єврейських відносин. Про це оголосили під час урочистої церемонії нагородження у варшавському Королівському замку. У 1999 р. він написав і поставив на сцені виставу «Життя у банці» про Ірену Сендлерову, завдяки чому про неї довідався світ.
