Польща та Україна
Меркель і Макрон беруться за Донбас

Зустріч «нормандської четвірки» анонсувала канцлерка Німеччини Ангела Меркель під час саміту G7 у Біарриці. Згідно з «Deutsche Welle», вона сказала, що зустріч має відбутися в Парижі незабаром, оскільки попередня відбулася в Берліні в жовтні 2016 р.

Відтоді підписані у Мінську домовленості не зрушили з місця. Після недавньої зміни української влади, за словами Меркель, ситуація може змінитися. Вона також припустила, що можливе повернення Росії до G7 залежить від виконання домовленостей, укладених у Мінську.

«Прогрес залежить від доброї волі сторін», – заявила канцлерка Німеччини. Вочевидь, вона мала на увазі Москву та Київ. З початку війни на Донбасі загинули понад 13 тис. осіб.

ПРОПОЗИЦІЯ МОСКВИ

Російські аналітики кажуть, що головною темою переговорів у Парижі може бути повне припинення вогню та відведення сил на лінії фронту. Кремлівські ЗМІ також прогнозують швидке звільнення 33 українських в’язнів, зокрема 24 моряків, яких Росія затримала минулого року в Керченській протоці. Повідомляється також, що до цього списку ввійдуть ще декілька українців, засуджених до тривалих тюремних вироків у Росії.

Президент України Володимир Зеленський заявив у п’ятницю, що очікує «перших результатів» переговорів з Москвою з цього питання найближчим часом. Український лідер вже двічі говорив про це телефоном із кремлівським лідером. Це мало би створити сприятливу атмосферу під час їхньої першої зустрічі в Парижі. Минулого тижня президент Франції Еммануель Макрон закликав Путіна звільнити в’язнів.

Однак Москва тримається свого, коли йдеться про питання політичного врегулювання ситуації на Донбасі. «Є лише один вихід. Київ повинен розпочати прямі переговори з Донецькою та Луганською республіками. Сьогодні все залежить від Зеленського», – сказав виданню «Rzeczpospolita» Алєксєй Мухін, російський політолог, тісно пов’язаний із Кремлем.

Проте важко уявити, що Київ піде на прямі переговори із самопроголошеними республіками, яких не визнає жодна країна світу та які очолюють російські громадяни. Уже кілька місяців Москва відкрито надає мешканцям Донбасу російське громадянство. Міністерство внутрішніх справ Росії стверджує, що видано понад 25 тис. паспортів. «Хтось бачить якийсь інший вихід після п’яти років війни?» – запитує Мухін.

ПЕРЕМИР’Я

«Це будуть дуже важкі розмови. За всі ці роки Москва не поступилася у жодному питанні, вона буде говорити з позиції сили. Спочатку вона видає паспорти, а потім розповідає про «необхідність захищати своїх земляків». Занадто рано говорити про політичне врегулювання ситуації на Донбасі», – каже Михайло Пашков, експерт з питань міжнародної політики Центру Разумкова. У Парижі, за його словами, переговори, ймовірно, стосуватимуться «тривалого припинення вогню».

«Йдеться про те, щоби призупинити всі бойові дії принаймні на шість місяців. За цей час вивести важку техніку та визначити, хто буде спостерігати за ситуацією у так званій сірій зоні. Потрібно також покращити діяльність місії ОБСЄ, яка фіксує обстріли, але зазвичай не говорить про те, хто стріляє», – додає він.

Аналітики в Києві кажуть, що лідери в Парижі говоритимуть, зокрема, про миротворчу місію ООН на Донбасі. Однак до виходу із глухого кута ще далеко. Росія вважає, що така місія повинна стояти на передовій, тоді як Україна наполягає на тому, щоби сині шоломи увійшли на неконтрольовану Києвом кількасоткілометрову ділянку українсько-російського кордону.

Джерело: Rzeczpospolita

Схожі публікації
Міністр закордонних справ Польщі заявив, що російська дипломатична служба перебуває у фокусі уваги Євросоюзу під час підготовки нових санкцій проти Кремля.
Роботи проводитиме Меморіально-пошуковий центр «Доля» на замовлення Українського інституту національної пам’яті.
Під час фестивалю представлять українську музичну спадщина різних жанрів ‒ від сольної фортепіанної та хорової музики до кобзарської традиції й симфонічного концерту.
Йдеться про понад 200 млрд євро заморожених активів російського Центробанку. Більшість цих коштів зберігається в бельгійській компанії Euroclear.
У Києві відбулася зустріч голови комітету Сейму Польщі в закордонних справах Павела Коваля із заступницею керівника Офісу Президента України Іриною Верещук.
Із 2027 року Фінляндія припинить обслуговування ліній електропередач, якими до Росії проходить частина міжнародного інтернет-трафіку.
Серед головних тем були підсумки візиту українського лідера до США, співпраця у сфері безпеки, польські інвестиції та двосторонні відносини.
У відомстві назвали ці слова фальшивими, безпідставними та частиною спроби посіяти ворожнечу між Україною та її союзниками.
Нові обмеження, ухвалені країнами Європейського Союзу, покликані ще більше послабити російську економіку.