Польща
Сьогодні рак грудей діагностують у 50 польок

Все більше жінок страждають на рак молочної залози. За останніми даними Національного реєстру раку, майже 19 тис. жінок щороку чують такий діагноз. Це в середньому понад 50 жінок на день.

У кожної третьої з них хвороба має розвинену форму. Лікарі заспокоюють, що переважну більшість випадків можна вилікувати. Важлива рання діагностика.

Онкологи передбачають, що кількість захворювань зростатиме. У багатших більш розвинених суспільствах все більше жінок страждають на рак молочної залози. Це помітно і в нашому регіоні. Причиною є, зокрема, відкладання рішення про материнство та менша кількість дітей. Це сприяє захворюванню. «Ось чому так важливо регулярно проводити обстеження молочної залози. Найкраще робити це раз на місяць, після менструації. Якщо жінку щось непокоїть, варто звернутися до гінеколога або лікаря-терапевта та вжити подальших кроків. Це, перш за все, мамографія та УЗД молочної залози», – наголошує доктор Агнєшка Ягєлло-Грушфельд з Центру онкології у Варшаві.

За даними Національного реєстру онкологічних захворювань, у польських жінок щорічно виявляють майже 19 тис. випадків раку молочної залози. Цей рак є причиною понад 6 тис. смертей.

«Рак молочної залози можна вилікувати. Основна умова – його раннє діагностування. Тоді у жінки є майже 100-відсоткові шанси», – каже доктор Ягєлло-Грушфельд. «Найбільші шанси – коли пухлина має діаметр менше одного сантиметра. Тоді найвищі шанси на повне одужання», – додала вона.

«Рецидив хвороби мене дуже здивував»

«Рак можна перемогти. Сьогодні я почуваюся здоровою», – зізнається у розмові з «RMF FM» Анна із Варшави, якій лікарі діагностували рак молочної залози десять років тому. В її випадку хвороба на початку проявлялася погіршенням самопочуття.

«Я була дуже активною людиною, регулярно бігала, брала участь у півмарафонах. Я помітила, що біг дається мені все складніше, я все більше втомлююся. Через це я пішла на обстеження, щоб перевірити, що відбувається», – сказала вона. «У моєму випадку було застосовано так зване системне лікування, тобто хіміотерапія та гормональна терапія», – підкреслила жінка.

Кілька років тому, через вісім років після лікування, хвороба повернулася. Через все гіршу форму Анна була змушена знову пройти обстеження. «І я, і моя лікарка були здивовані», – згадує вона. «Зараз у мене так звана ремісія. Як кажуть лікарі, це майже повна відповідь на лікування. Можуть бути незначні зміни, але результати обстежень показують, що активних змін немає. Я дотримуюся думки, що це повна відповідь на лікування, тим більше, що я почуваюся все краще, повертаюся до стану перед рецидивом», – додає вона.

«Проведені генетичні тести не показали чітко, чому хвороба виникла саме в мене. Можливо, на це вплинув сильний стрес, який я пережила. У моєму випадку – це було досить нервове розлучення, Діагноз я почула через рік після цього», – зізнається Анна в інтерв’ю «RMF FM». «Найскладнішим моментом лікування були для мене наслідки хіміотерапії. Навіть не хвороба, не нудота після хімії, а, наприклад, втрата волосся. Можливо, мені було би гірше, якби я втратила груди. Мені провели операцію без видалення грудей. Якби не це, то ситуація могла би бути для мене дуже складною», – додає вона.

Джерело: RMF24

Схожі публікації
У лютому 2026 р. понад 32 тис. громадян України отримували медичну допомогу в державній системі охорони здоров’я Польщі, а в березні їхня кількість впала до менш ніж 7 тис.
Комітет з питань охорони здоров’я польського Сейму вчора, 28 квітня, ухвалив поправку, яка продовжує на один рік термін складання мовного іспиту для лікарів з України.
Dziennik Gazeta Prawna повідомляє, що понад половина польських пацієнтів ігнорує рекомендації лікаря, що спричиняє втрати в розмірі понад 20 млрд злотих щороку.
Кожен другий дорослий поляк підтримує запровадження обов’язкових уроків з основ охорони здоров’я, але без частини, що стосується сексуального здоров’я. Такі результати нового опитування, проведеного Інститутом ринкових і соціальних досліджень IBRiS на замовлення Rzeczpospolita.
З 1 липня зросте мінімальна зарплата в системі охорони здоров’я. Підвищення відчують не лише лікарі чи медсестри, а й немедичні працівники та фармацевти.
Українські фахівці діляться зі своїми польськими колегами досвідом фронтової медицини, а польські медики готуються до спільних місій в Україні.
Дефіцит персоналу в системі військової охорони здоров’я сягає до 60 %, залежно від спеціалізації.
Вони втікали з України від війни і так потрапили до Польщі. Найчастіше завдяки допомозі інших, бо самі не здатні подбати про себе.
Війна триває за кількасот кілометрів від польського кордону, але менш ніж 10 % лікарень повністю готові працювати в умовах хімічної, біологічної, радіаційної та ядерної загрози.