НАТОскоп
Трамп руйнує табу в справі НАТО

Брюссельський саміт НАТО показав, що Альянс поділений.

Польські газети коментують саміт НАТО, який завершився у Брюсселі, й намагаються прогнозувати перебіг і результат розмови Дональда Трампа з Володимиром Путіном. Зустріч, нагадаємо, відбудеться 16 липня у Гельсінкі.

«Трамп порушує табу в справі НАТО», – читаємо на шпальтах «Gazeta Wyborcza». Видання пише, що президент США найгостріше взявся за питання видатків на обороноздатність країн-членів Північноатлантичного альянсу. «Трамп вимагав, щоб до січня 2019 р. найбагатші країни НАТО (передусім Німеччина) збільшили фінансування оборонної галузі до 2% ВВП. «Інакше ми підемо власним шляхом», – сказав Дональд Трамп, а більшість учасників зустрічі зрозуміла ці слова як погрозу виходу Америки з натівських структур».

Як повідомляє видання, актуальний план Берліна – досягти 1,5 % ВВП до 2024 р. На кінець саміту президент США заявив, що «саміт був чудовий». «Ми домовилися, що найближчими роками країни НАТО виконають свої зобов’язання, – заявив Трамп. – А якщо не виконають? – прозвучало запитання на прес-конференції. – Виконають, – відповів Трамп». «Брюссельський саміт НАТО показав, що Альянс поділений», – такий висновок робить видання.

«Gazeta Polska Codziennie» нагадує, що Дональд Трамп гостро скритикував Німеччину не тільки за недостатнє фінансування обороноздатності, але й за енергетичну співпрацю з Росією. «США виступають проти будівництва «Nord Stream 2», – так Трамп говорив ще перед візитом до Брюсселя. – Німеччина помпує мільярди доларів у Росію».

Тему німецько-російської інвестиції порушив на саміті в Брюсселі міністр закордонних справ Польщі Яцек Чапутович. Як повідомляє газета, голова польської дипломатії представив особливу роль російських газогонів «Nord Stream», – пише видання, – вони дозволили Росії здобути кошти на модернізацію армії, яка потім напала на Грузію та Україну. Політик додав, що Західна Європа помилилася у своїй політиці стосовно Росії. «Ми нині дискутуємо про «Nord Stream», і це чергова помилка», – заявив Яцек Чапутович. Політик додав, що цей проект надалі продовжується, хоча проти нього виступає низка держав ЄС та США.

«Rzeczpospolita» звертає увагу на те, чого Дональд Трамп не сказав у Брюсселі. З його вуст, наприклад, не прозвучали слова про те, що «Крим є інтегральною частиною України». На запитання, чи він визнає анексію Криму Росією, американський президент тільки відповів: «Я не можу передбачити, що відбудеться в майбутньому». Це важливо, оскільки 16 липня у Гельсінкі пройде зустріч американського та російського президентів, а неуникненною темою буде Україна.

«Dziennik Gazeta Prawna» йде на крок вперед і ставить запитання: «Чи Гельсінкі стануть новою Ялтою?» У статті під таким заголовком читаємо, чим може завершитися зустріч Трампа з Путіном. «Гельсінкі радше не стануть другою Ялтою, – вважає експерт із міжнародної політики Марцін Заборовський. – Росія не є такою сильною, як 73 роки тому і не може диктувати Америці своїх умов. Але Москва є сильнішою, ніж була 11 років тому, коли на конференції в Мюнхені Путін ділився зі світом ідеєю про зміну світового порядку. Натомість США із того часу втопили сотні мільярдів доларів в Іраку та Афганістані, не перемагаючи у жодній із цих воєн, ще на додаток отримали обухом економічної кризи та втратили віру в себе». На думку автора статті, розмови Дональда Трампа з Володимиром Путіном можуть мати шкідливі для Центрально-Східної Європи наслідки.

Джерело: Polskie Radio dla Zagranicy

Схожі публікації
Посла Російської Федерації Георгія Міхна викликали до Міністерства закордонних справ Польщі. Причиною виклику, як повідомив речник МЗС, є прагнення висловити солідарність із Німеччиною.
У Брюсселі відкрили фотовиставку «Очі війни», яка через світлини польських фотокореспондентів розповідає про наслідки російської агресії в Україні.
Google змінив в американській версії своїх додатків назву озера Онтаріо на озеро Америка, повідомила компанія.
Головна комендатура Прикордонної служби Польщі відкрила тендер на постачання п’яти нових автомобілів спостереження. Транспортні засоби мають бути оснащені оптоелектронними приладами, а також системами виявлення та відстеження безпілотних літальних апаратів. Про це повідомляє infosecurity24.pl.
Північноатлантична рада засудила дії Росії та підтвердила повну солідарність із Польщею і Румунією після порушень їхнього повітряного простору.
Комітет всесвітньої спадщини ЮНЕСКО ухвалив рішення залишити три українські об’єкти всесвітньої спадщини у Списку всесвітньої спадщини, що перебуває під загрозою.
Поляки перебувають у своєрідній бульбашці переконання, що Росія на них не нападе.
Учасники саміту НАТО в Анкарі підтвердили непохитну відданість принципу колективної оборони, закріпленому у статті 5 Вашингтонського договору, а також погодили новий пакет допомоги Україні.
Лише дві дивізії були б готові до негайної оборони Польщі в разі нападу Росії, повідомляє Rzeczpospolita.