Нещодавно завершилася Ліга чемпіонів, фінал якої відбувся на Олімпійському стадіоні у Києві. Україна впроваджує реформи та здобуває довіру не тільки серед футбольних вболівальників, але й бізнесменів. Завдяки дуже вигідному географічному розташуванню, гарній інфраструктурі та порівняно дешевій, але водночас кваліфікованій робочій силі багато іноземних інвесторів сьогодні обирають Україну. Велика кількість кваліфікованих працівників, особливо в ІТ-сфері, сприяє створенню нових робочих місць. Чим Україна є для польських підприємців?

Останні роки принесли реформи, які сприяють поліпшенню інвестиційного клімату. Найважливіші з них – це боротьба з корупцією, зміни в законодавстві та адаптація до європейських стандартів. Із кінця 2016 р. українська економіка неухильно зростає, а у 2017 р. реальний зріст ВВП склав 2,1 %. Очікується, що ця тенденція зберігатиметься завдяки інвестиціям та збільшенню індивідуального споживання. Зацікавленість іноземних інвесторів Україною зростає.

ЩО СПРИЯЄ ПІДПРИЄМЦЯМ

Завдяки дуже вигідному географічному розташуванню, гарній інфраструктурі та порівняно дешевій, але водночас кваліфікованій робочій силі багато іноземних інвесторів сьогодні обирають Україну. Велика кількість кваліфікованих працівників, особливо в ІТ-сфері, сприяє створенню нових робочих місць. Найбільш привабливими для іноземних інвесторів залишаються професії, що вимагають великої кількості ручної праці. В основному в західних і центральних областях України знаходяться численні виробничі підприємства, зокрема меблевої промисловості, автомобільної (виробництво кабелів) і секторів легкої промисловості. Західні компанії також планують великі інвестиції, наприклад будівництво фабрик виробників меблів.

Створення нових робочих місць збільшує попит на робочу силу. У зв’язку з великим відтоком українських працівників, зокрема до Польщі, закордонні інвестори вирішують розміщувати інфраструктуру в центральній та південній частинах України. Помітне також підвищення зарплати. Проте рівень оплати праці все ще дуже низький. Як заявляє Державна служба статистики України, у лютому 2018 р. в Україні середня заробітна плата склала 7828 грн, тобто близько 260 євро. У Києві середня зарплата втричі перевищує мінімальну і становить 12124 грн (близько 400 євро).

ДЕРЖАВНІ ГАРАНТІЇ

Інтереси закордонних інвесторів, зокрема й польських, захищені законами та міжнародними угодами, що діють в Україні. До них відносяться Закон про інвестиційну діяльність від 18 вересня 1991 р. та Закон про режим іноземного інвестування від 19 березня 1996 р., а також Угода між Польщею та Україною щодо взаємної підтримки та захисту інвестицій від 12 січня 1993 р.

Відповідно до положень цих нормативно-правових актів, іноземні інвестори мають широкі права та державні гарантії, зокрема:

- рівне ставлення до вітчизняних та іноземних інвесторів згідно з чинним законодавством;

- іноземні інвестиції в Україну не підлягають націоналізації;

- стабільність правових положень – у випадку зміни на шкоду іноземному інвестору він може подати заявку на застосування гарантії протягом 10 років із дня набрання чинності нового законодавства;

- трансфер прибутків, доходів та інших засобів, отриманих внаслідок реалізації іноземних інвестицій.

ОДНАКОВІ ПРИНЦИПИ

Діяльність може здійснюватися фізичними та юридичними особами. Національні нормативні акти не передбачають жодних обмежень для іноземних суб’єктів. На практиці це означає, що вони можуть зареєструватися і займатися господарською діяльністю на тих же умовах, що й українські фізичні або юридичні особи.

Іноземні інвестори найчастіше вирішують створити нову структуру (відповідно до законодавства України), придбати частку або всі акції української компанії. Іноземні компанії також можуть відкрити в Україні представництво, проте воно матиме лише представницькі функції та не буде юридичною особою. Представництво діє від імені та в інтересах іноземного суб’єкта, виконуючи діяльність у межах, зазначених у свідоцтві про реєстрацію.

БІЗНЕС, АЛЕ В ЯКІЙ ФОРМІ

Найпростішою формою для фізичних осіб є одноосібна підприємницька діяльність (ФОП), яку необхідно зареєструвати. Іноземні інвестори найчастіше вирішують працювати у формі товариства. Найпопулярнішою серед іноземних інвесторів є товариство з обмеженою відповідальністю (ТзОВ). Зараз в Україні працюють близько 500 тис. компаній у такій формі. Це пов’язано з тим, що процедура заснування є відносно простою і не вимагає мінімального статутного капіталу. ТзОВ може бути засноване одним або кількома партнерами. Стартовий капітал поділяється на частки, розмір яких вказаний у статуті. Акціонери можуть вносити свої вклади готівкою або в натуральній формі. Відповідальність партнерів за зобов’язаннями компанії, як і в польських товариствах з обмеженою відповідальністю, обмежується до розміру їхньої частки. Реєстрація відносно швидка і проста: займає від 2 до 3 робочих днів. Податкова реєстрація в середньому триває до 15 робочих днів.

У лютому цього року був прийнятий новий закон «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», який набере чинності 17 червня 2018 р. Закон регулює питання створення та функціонування ТзОВ, вводить чимало нових, навіть революційних змін в українське законодавство, спрямованих на приведення його у відповідність до стандартів, що діють у європейському законодавстві. Зараз зареєстровані та вже наявні ТзОВ зобов’язані протягом року адаптувати свої статути до вимог нового закону, в основному у сфері зборів акціонерів та органів правління. Закон спрощує вимоги щодо статуту компанії та вносить багато змін у сферу скликання та проведення зборів акціонерів. Він передбачає можливість створення в товаристві наглядової ради та дозволяє укладати контракти між партнерами. Багато змін стосуються виплати дивідендів і сплати часток до статутного капіталу, а також продажу часток і виходу зі складу товариства. Робота над цим законом тривала багато років, на його прийняття довго чекали підприємці.

Створення та реєстрація акціонерного товариства (АТ) є складнішими та тривалішими. АТ може бути засноване одним або кількома партнерами. Мінімальний розмір статутного капіталу складає 1250 мінімальних заробітних плат (із 1 січня 2018 р. мінімальна заробітна плата в Україні становить 3723 грн, що складає близько 120 євро). Крім того, положення вимагають дотримання відповідних процедур при скликанні зборів акціонерів. Нагляд за діяльністю АТ здійснюється комісією з цінних паперів. Із цих причин іноземні інвестори рідко вирішують працювати у формі АТ.

Окрім того, може бути створене товариство з додатковою відповідальністю, повне товариство та командитне товариство.

На практиці ці форми господарської діяльності трапляються в Україні досить рідко через відповідальність партнерів за зобов’язаннями компанії. Прості процедури створення та обмежена відповідальність акціонерів визначають популярність ТзОВ, а остання реформа законодавства сприятиме ще більшій популярності цієї організаційно-правової форми.

ПРИДБАННЯ НЕРУХОМОСТІ

Іноземні фізичні та юридичні особи можуть придбавати нерухомість в Україні, включаючи житлові, промислові, сервісні об’єкти та будівельні ділянки. Іноземці мають такі ж права та обов’язки, що й громадяни України. Також немає жодних обмежень на право оренди житлових або виробничих приміщень. Право власності вноситься до Кадастрового реєстру та Національного реєстру нерухомості. Теперішні ціни на нерухомість є найнижчими за останні 10 років, що створює дуже сприятливі перспективи для іноземних інвесторів.

Натомість законодавство України не дозволяє продавати та купувати сільськогосподарські угіддя (включаючи пустирі, пасовища тощо). Діє так званий мораторій або ж заборона на продаж сільськогосподарських угідь. Ця заборона продовжується щорічно й пов’язана з аграрною реформою, яка, незважаючи на тиск із боку МВФ та ЄС, досі не була впроваджена.

ЩО ІЗ ТРУДОВИМ ЗАКОНОДАВСТВОМ

Український кодекс законів про працю набув чинності у 1971 р. і вже кілька разів змінювався та адаптувався до сучасних умов. Тим не менше в ньому досі є низка правил, що походять ще з соціалістичного часу. Вони дуже корисні для працівників. Зараз готується реформа трудового законодавства. Кінцевий термін її завершення та ухвалення поки невідомий. Чинні норми характеризуються високою формалізацією. У той же час положення про трудові відносини настільки широкі, що це питання не є проблемою для інвесторів.

Іноземці мають право на працевлаштування в Україні, зокрема на посаді директора компанії. Однак це пов’язано з необхідністю отримання дозволу на роботу та дозволу на проживання в Україні. Порядок отримання цих дозволів нескладний і триває близько місяця.

ПОДАТКИ

Між Польщею та України укладено угоди про уникнення подвійного оподаткування. Це означає, що у випадку з фізичними особами за певних умов польські резиденти можуть бути звільнені від оподаткування у Польщі доходів, отриманих в Україні.

В останні роки в податковому законодавстві кілька разів було впроваджено значні зміни, зокрема у сфері податкових процедур і повернення податків.

В Україні розрізняють такі види податків:

- податок на дохід підприємств, платниками якого є компанії-резиденти, які отримують доходи в Україні та за її межами, а також компанії-нерезиденти, які отримують доходи з українських джерел. Ставка для компаній-резидентів становить 18 %, однак залежно від виду діяльності можливі також інші ставки (наприклад, у випадку страхової діяльності). Доходи компаній нерезидентів обкладаються податком у розмірі 15 %;

- податок на дохід фізичних осіб (ПДФО), платниками якого є резиденти та нерезиденти. Ставка ПДФО складає 18 % від доходу, отриманого від діяльності, 9 % на дохід від іноземних дивідендів, 5 % на доходи від внутрішніх дивідендів;

- податок на нерухомість, платниками якого є юридичні та фізичні особи, зокрема нерезиденти, що володіють нерухомістю (квартири, будинки та земельні ділянки). Сума податку залежить від місця розташування майна та сплачується за кожний квадратний метр;

- ПДВ стягується з поставки товарів та надання послуг на митній території України, а також за операції, пов’язані з імпортом та експортом товарів та транспортними послугами. Базова ставка – 20 %, для фармацевтичної продукції – 7 %. Підприємці зобов’язані зареєструватися як платники ПДВ, якщо загальна вартість товарів і послуг, що надавалися протягом останніх 12 місяців, перевищує 1 млн грн. До цієї суми реєстрація як платника ПДВ є добровільною. З 2015 р. існує один публічний реєстр заяв про відшкодування ПДВ. Відшкодування ПДВ поки є досить простим;

- єдина ставка 22 % на обов’язкове соціальне страхування сплачується роботодавцем одночасно з виплатою заробітної плати працівнику;

- у зв’язку зі збройним конфліктом на сході країни було запроваджено військовий податок у розмірі 1,5 %. Його сплачують резиденти та нерезиденти, вираховується із заробітної плати та інших доходів. За його відрахування відповідає роботодавець;

- екологічний податок, який сплачують юридичні особи, що здійснюють підприємницьку діяльність в Україні. Розмір податку залежить від кількості та виду речовин, які забруднюють навколишнє середовище, які юридична особа викидає у зв’язку з господарською діяльністю;

- транспортний податок сплачується власниками транспортних засобів, зареєстрованих на території України (юридичними та фізичними особами, резидентами і нерезидентами), лише за автомобілі віком до п’яти років, вартість яких перевищує 375 мінімальних заробітних плат;

- для спрощення обліку малих і середніх підприємств було запроваджено спрощену податкову систему. Такі фірми мають спеціальні податкові умови. Ставка податку залежить від класифікації компанії та виду діяльності;

- акцизний збір.

СПІВПРАЦЯ З ЄС

Підписавши Угоду про асоціацію з Європейським Союзом у 2014 р., Україна прагне досягти економічної інтеграції з країнами ЄС. Угода передбачає створення зони вільної торгівлі DCFTA. Україна з моменту її підписання отримала багато переваг.

Із 2014 р. країни ЄС стали найважливішим торговельним партнером для українських виробників. Частка українського експорту до ЄС у 2017 р. склала 40,4 %, що становить 20 млрд доларів США і означає збільшення на 21 % порівняно з 2016 р. Експорт товарів становить 17,5 млрд доларів США, а експорт послуг – 3,3 млрд доларів США. Україна експортує до ЄС, переважно, метали, зернові, електричні машини та обладнання, руди та шлаки, жири та олії, деревину та продукцію з деревини. Найбільші торговельні партнери України в ЄС – це Нідерланди, Іспанія, Італія, Польща, Франція та Німеччина. Україна також посідає восьме місце серед постачальників сільськогосподарської продукції до ЄС.

До 2014 р. 30 % українського експорту прямувало до Росії. Однак у 2015 р. ця кількість різко скоротилося до 13 %. Відтоді експорт товарів до країн ЄС постійно зростає, що доводить, що DCFTA позитивно впливає на українську економіку.

DCFTA буде повністю впроваджена протягом найближчих 6 років. Зокрема, український експорт отримає користь від адаптації українських правил і стандартів до положень та стандартів ЄС. Така глибока інтеграція законодавства з питань безпеки продуктів харчування та споживачів та гармонізація стандартів для промислових, сільськогосподарських та споживчих товарів ще більше відкриє ринок ЄС. Проте це вимагатиме від української влади значних зусиль для швидкого впровадження розпочатих реформ. У цьому процесі ЄС працює пліч-о-пліч з Україною: значна частина допомоги ЄС спрямована на сприяння реформам, передбаченим у договорі.

Угода про асоціацію також передбачає поступове наближення українського законодавства у сфері державних закупівель до положень ЄС. Для забезпечення відкритих, справедливих і прозорих умов участі в державних закупівлях Україна приєдналася до угоди щодо таких закупівель Світової організації торгівлі. Варто зазначити, що зараз багато підприємців із Польщі беруть участь у державних закупівлях в Україні. Це відкриває нові перспективи для польських компаній.

Збройний конфлікт на сході України триває, але його вплив на сучасний економічний розвиток країни та іноземні інвестиції не є домінантним.

Джерело: Rzeczpospolita