Польща
Польські медики нарікають на «лікарняний туризм». Страждають вони та хворі

Відділення невідкладної допомоги у лікарні – це найскладніша робота. Удень та вночі до нього потрапляють пацієнти, яким потрібна термінова допомога. Однак, за оцінками медиків, 70 % пацієнтів приходять без потреби. Матеріал телепрограми «Polska i Świat».

Доктор Тереза Ожарек-Мединська – ординатор відділення невідкладної допомоги у лікарні «Солец» у Варшаві. Чергує з 7 ранку до пізнього вечора. До обіду її команда займається 30 пацієнтами. Частину привозять «швидкі». Більшість осіб приходять самі.

Скандали у відділеннях

«Важливо мати інтуїцію та вибрати пацієнта, якому першому потрібна допомога. Потрібно заспокоїти тих, хто може зачекати», – пояснює Ева Вєнцковська, голова правління лікарні «Солец» у Варшаві.

«Буває, що прибувають пацієнти із болем і дізнаються від нас про хронічне захворювання», – каже Міхал Ладни, лікар-інтерн.

Ортопеди в рятувальних відділеннях потрібні майже постійно. Вони обробляють  переломи, політравми, працюють із пацієнтами після ДТП. Разом із хірургами та терапевтами оцінюють, хто повинен лишитися в лікарні, а хто може повернутися додому.

Лише протягом візиту репортера «TVN24» о першій ночі до лікарні потрапляє пацієнт, що впав із драбини. У нього перелом бедра та руки. Потім приходить чоловік із розрізаною долонею, що сильно кровоточить. Їх повинні прийняти першими, решта має зачекати.

«Часто пацієнт із менш терміновою справою кричить, свариться, чекає термінового прийому, а пацієнти з важчими травмами тихенько сидять чи лежать», – каже Ладни.

«Лікарняний туризм»

Не всі пацієнти відділення повинні в ньому бути. Справжнім прокляттям медиків є «лікарняний туризм», тобто люди, які їздять по різних відділень невідкладної допомоги абсолютно без потреби.

«Я постійно мушу переконувати: жінку, яка за жодні гроші не хоче лягати в лікарню, жінку, яка прикувала себе до ліжка і каже, що не вийде звідси», – описує доктор Ожарек-Мединська.

Деякі пацієнти знають, що в лікарні швидко та безкоштовно пройдуть обстеження і користуються цим. «Ніщо так не дратує як обстеження пацієнтів на їхню вимогу у відділенні невідкладної допомоги, – скаржиться ординаторка. – Це ж можна зробити в поліклініці».

Пацієнти, направлені з поліклінік

Чергова проблема – це пацієнти, яких направляють із районних поліклінік. Сімейні лікарі, замість того, щоб обстежити пацієнта у себе в поліклініці, на що у них є гроші з Національного фонду здоров’я, відправляють хворих до нас. Протягом чергування, на якому був репортер, до відділення приходять аж четверо хворих, направлених тим самим лікарем – без жодних підстав.

«У відділеннях невідкладної допомоги ми робимо базові обстеження. А лікарі, які мають на це гроші й повинні мати час, цим не займаються. Простіше дати направлення у лікарню. Абсурд», – скаржиться Ожарек-Мединська.

Таким чином на лікарях рятувальних відділень – вся відповідальність за здоров’я пацієнтів. Як за діагноз, так і за порятунок в екстрених випадках. Близько 70 % пацієнтів прибувають до відділень невідкладної допомоги без підстав. А молодих лікарів у цих складних відділеннях все менше.

Джерело: www.tvn24.pl

Схожі публікації
У лютому 2026 р. понад 32 тис. громадян України отримували медичну допомогу в державній системі охорони здоров’я Польщі, а в березні їхня кількість впала до менш ніж 7 тис.
Комітет з питань охорони здоров’я польського Сейму вчора, 28 квітня, ухвалив поправку, яка продовжує на один рік термін складання мовного іспиту для лікарів з України.
Dziennik Gazeta Prawna повідомляє, що понад половина польських пацієнтів ігнорує рекомендації лікаря, що спричиняє втрати в розмірі понад 20 млрд злотих щороку.
З 1 липня зросте мінімальна зарплата в системі охорони здоров’я. Підвищення відчують не лише лікарі чи медсестри, а й немедичні працівники та фармацевти.
Українські фахівці діляться зі своїми польськими колегами досвідом фронтової медицини, а польські медики готуються до спільних місій в Україні.
Дефіцит персоналу в системі військової охорони здоров’я сягає до 60 %, залежно від спеціалізації.
Вони втікали з України від війни і так потрапили до Польщі. Найчастіше завдяки допомозі інших, бо самі не здатні подбати про себе.
Війна триває за кількасот кілометрів від польського кордону, але менш ніж 10 % лікарень повністю готові працювати в умовах хімічної, біологічної, радіаційної та ядерної загрози.
Йдеться про респіраторно-синцитіальний вірус, який лікується симптоматично й має сезонний характер, так званий РСВ.