Парламент Ісландії на прохання правлячих партій ухвалив рішення про проведення загальнонаціонального голосування.

Питання відновлення перерваних переговорів з Європейським Союзом громадяни острівної держави вирішать на референдумі 29 серпня 2026 р.

Ісландія вела переговори з 2009 р., однак у 2013 р. правляча коаліція перервала цей процес. Наприкінці травня цього року парламент ухвалив рішення про проведення референдуму 29 серпня 2026 р.

Єжи Хащинський на шпальтах Rzeczpospolita зазначає, що можливе узгодження умов переговорного процесу завершиться черговим загальним голосуванням.

Народжений у Польщі Павел Бартошек, голова парламентського Комітету з закордонних справ, визначив завдання своєї партії Vidreisn. 

«Відтоді багато чого змінилося, сьогодні це вже не наша єдина вимога, але одним із найважливіших пунктів нашої програми є проведення референдуму щодо відновлення переговорів і, зрештою, вступу Ісландії до ЄС», ‒ заявив депутат ісландського парламенту.

У червні 2026 р. пані міністр закордонних справ Ісландії Торгердур Катрін Гуннарсдоттір запевнила у парламенті, що вступ не змінить двосторонню оборонну угоду зі США від 1951 р. Іншу думку висловив колишній дипломат Гуннар Пальссон, вказавши на ризик виходу Америки з ролі захисника острова.

Сьогодні населення Ісландії становить 400 тис. мешканців. Більшість громадян заявляє про бажання повернутися до переговорів з ЄС, але проти самого вступу виступають 53–54 % опитаних. Портал RÚV повідомляє, що кількість радикальних противників вступу досягла 29 %.

Iceland: on 29 August 2026, voters will cast their votes in one ballot on a referendum concerning the continuation of talks for EU accession.

The latest Maskína poll shows that if voting were held today, the results would be close, although respondents are generally in favor of… pic.twitter.com/7wA5CDI8iR

— Europe Elects (@EuropeElects) June 21, 2026

Важливу роль у дискусії відіграє позиція поляків, які є найчисельнішою групою іммігрантів. На початку року їхня чисельність становила 23 тис. осіб, що складає майже 30 % від загальної кількості мігрантів. Депутатка Партії незалежності Ділья Міст Ейнарсдоттір навела думки польських працівників.

«Вони кажуть: не вступайте до Європейського Союзу. Зокрема, вони занепокоєні політикою ЄС у сфері імміграції. І попереджають, що це повний провал», ‒ прокоментувала вона.

Противники євроінтеграції вказують на загрози для суверенітету республіки, створеної 17 червня 1944 р. Міжнародна оглядачка та викладачка Ісландського університету Вільборг Аса Гудйонздоуттір пояснила позицію скептиків: «Ісландці запам’ятали, що необхідно зберігати контроль, і це стосується природних ресурсів і насамперед рибальства».

Можливий вступ до спільноти вимагав би реформ у ключових галузях економіки. Павел Бартошек перерахував сфери, які потребуватимуть детальних домовленостей: рибальство, сільське господарство, реформа національної митної системи.

Прихильники вступу до ЄС висувають економічні аргументи, вказуючи на низьку стабільність валюти ‒ ісландської крони.

У червні середні ціни в Рейк’явіку були такими:

1 л жирного молока коштує 255 крон, тобто 7,50 злотого,
1 кг помідорів ‒ 736 крон, тобто майже 22 злотих,
1 кг картоплі ‒ 450 крон, тобто 13,30 злотого,
пів літра місцевого пива ‒ 576 крон, тобто 17 злотих,
сет у ресторані швидкого харчування ‒ 2 940 крон, тобто 87 злотих.