НАТОскоп
Глава МЗС Німеччини: дамо жорстку відповідь, якщо буде атакована якась із держав НАТО

«Німеччина дала б «жорстку» відповідь, якщо буде атакована якась із держав НАТО» – повідомив глава німецької дипломатії Франк-Вальтер Штайнмаєр у Страсбурзі, відповідаючи на питання британського депутата.

Консервативний депутат Марк Прічард хотів довідатися, як Німеччина би відреагувала, «слабко чи міцно», якщо була б атакована держава-член НАТО, і чи згідно з пунктом 5 Північноатлантичного договору Берлін наважився би розпочати воєнну операцію, наприклад, реагуючи на агресивну акцію Росію.

«Можу вам відповісти дуже коротко, кажучи “жорстко”» – відказав Шайнмаєр, який у Страсбурзі виступив на форумі Парламентської асамблеї Ради Європи.

Пункт п’ятий окреслює механізм колективної самооборони держав-членів НАТО у випадку збройного нападу на одну або більше держав.

У своєму виступі в Страсбурзі Шайнмаєр підкреслив, що депутатів, які були обрані до російського парламенту в анексованому всупереч міжнародному праву Криму, не можна сприймати як представників Росії у Парламентській асамблеї Ради Європи – повідомляє агенція dpa.

Після анексії Криму в квітні 2014 року Росію позбавили права голосу в Парламентській асамблеї Ради Європи. Від того часу російська делегація не бере участі в засіданнях цього органу. Поки що невідомо, чи зможе Росія повернутися і в наступному році. Росія була членом Ради Європи з 1996 року.

Посли держав-членів Ради Європи зустрічаються чотири рази на рік на сесіях Парламентської асамблеї. Найважливіше завдання Ради Європи – контроль за дотриманням основоположних прав державами-членами.

Джерело: www.polskieradio.pl

Схожі публікації
Посла Російської Федерації Георгія Міхна викликали до Міністерства закордонних справ Польщі. Причиною виклику, як повідомив речник МЗС, є прагнення висловити солідарність із Німеччиною.
Головна комендатура Прикордонної служби Польщі відкрила тендер на постачання п’яти нових автомобілів спостереження. Транспортні засоби мають бути оснащені оптоелектронними приладами, а також системами виявлення та відстеження безпілотних літальних апаратів. Про це повідомляє infosecurity24.pl.
Північноатлантична рада засудила дії Росії та підтвердила повну солідарність із Польщею і Румунією після порушень їхнього повітряного простору.
Комітет всесвітньої спадщини ЮНЕСКО ухвалив рішення залишити три українські об’єкти всесвітньої спадщини у Списку всесвітньої спадщини, що перебуває під загрозою.
Поляки перебувають у своєрідній бульбашці переконання, що Росія на них не нападе.
Лише дві дивізії були б готові до негайної оборони Польщі в разі нападу Росії, повідомляє Rzeczpospolita.
Владислав Косіняк-Камиш повідомив, що найбільші обсяги допомоги Україні було надано у 2022–2023 рр.
Міністри оборони Латвії, Нідерландів і Великої Британії під час зустрічі у Ризі заявили про необхідність тіснішої співпраці у сфері дронів та безпілотних систем.
Унаслідок масованої російської атаки на Київ у ніч із суботи на неділю зазнали пошкоджень приміщення двох польських організацій.