НАТОскоп
Одна з найменших держав НАТО витрачатиме 5 % ВВП на озброєння

Уряд Латвії оголосив, що починаючи з 2026 р. витрати країни на оборону та безпеку становитимуть 5 % ВВП.

Про це повідомив учора, 14 травня, портал національного радіо і телебачення LSM. Сьогодні Латвія виділяє на оборону приблизно 3,5 % свого ВВП, що є найвищим показником в її історії.

Підвищені витрати на оборону й безпеку передбачають також виконання цілей НАТО та військову підтримку України, випливає з рішення, ухваленого на закритому засіданні уряду.

Поточні витрати латвійської держави на оборону становлять близько 3,5 % ВВП, тобто приблизно 1,5 млрд євро, що є найвищим рівнем в історії країни.

Прем’єр-міністерка країни Евіка Сіліня анонсувала, що для потреб збільшених інвестицій у сектор оборони буде створено Фонд оборони і безпеки. До можливих джерел фінансування також увійдуть державно-приватне партнерство та фонди ЄС. Згідно з планом уряду, державний борг не має перевищити 55 % ВВП.

Навесні президент Едгарс Рінкевичс заявив, що чисельність латвійської армії має бути збільшена швидше, ніж передбачалося раніше. Міністерство оборони країни анонсувало, що насамперед буде подвоєна чисельність Національної гвардії, яка нараховує 10 тис. солдатів-добровольців.

Прийнятий торік план розвитку армії до 2036 р. передбачає збільшення чисельності збройних сил у мирний час до 31 тис. активних солдатів. У 2023 р. Латвія частково відновила призов до армії (призупинений у 2007 р.) у відповідь на дії Росії. Призов до війська здійснюється насамперед серед добровольців, а в разі недостатньої кількості охочих – шляхом жеребкування, аби щороку на службу було призвано близько 1 тис. громадян. У найближчі роки збройні сили також мають намір подвоїти поставки від вітчизняної промисловості, на яку сьогодні припадає лише 10 % військових контрактів.

джерело:
Схожі публікації
Учора уряд Словаччини погодився направити 101 військовослужбовця для участі в операції НАТО «Східна варта».
Північноатлантична рада засудила дії Росії та підтвердила повну солідарність із Польщею і Румунією після порушень їхнього повітряного простору.
Варшава прагне увійти до американського оборонного технологічного ланцюга.
Данія розпочала найбільшу за останні роки реформу системи військової підготовки.
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск наголосив, що підписані угоди ‒ це інвестиція в ідеї, технології та польську науку, які працюватимуть на посилення армії.
Згідно з результатами опитування, кожен третій поляк підтримує відновлення обов’язкової військової служби.
Учасники саміту НАТО в Анкарі підтвердили непохитну відданість принципу колективної оборони, закріпленому у статті 5 Вашингтонського договору, а також погодили новий пакет допомоги Україні.
Лише дві дивізії були б готові до негайної оборони Польщі в разі нападу Росії, повідомляє Rzeczpospolita.
Саміт НАТО в Анкарі вже приносить Україні перші конкретні результати.