Світ
Gazeta Wyborcza: Як ставляться до війни українці та росіяни?

Дві статті поруч у Gazeta Wyborcza присвячені війні: одна – ставленню до війни українців, друга – росіян. Це дуже різне ставлення.

Gazeta Wyborcza на сусідніх сторінках опублікувала статтю «Українці хочуть мирних переговорів, але на власних умовах» Пьотра Андрусєчка і статтю Вікторії Бєляшин «Воєнні оптимісти й антивоєнні песимісти».

У першому матеріалі вкотре йдеться про 44 % українців, які вважають, що прийшов час на мирні переговори. Автор, щоправда, врівноважує їх 65 % українців, які вважають, що Україна може перемогти Росію на полі битви, згадками про боротьбу з російською пропагандою, яка наполегливо поширює в усьому світі наративи, що Україна не має шансів на перемогу.

Другий матеріал присвячений ставленню росіян до війни: і тих росіян, які виїхали з країни, бо виступали проти війни, і тих, хто лишився в РФ.

Серед росіян, які виїхали з Росії протягом останніх двох років, щонайменше 650 тис. не повернулися. Вони лишилися у Вірменії (110 тис. осіб), Казахстані й Ізраїлі (по 80 тис.), Грузії, США, Німеччині, Сербії, Туреччині, Південній Кореї, Іспанії, Великій Британії, Нідерландах, Киргизстані й Аргентині. Деякі з емігрантів повернулися до Росії, нарікаючи на те, що їх не люблять за кордоном.

Експертка газети з питань Росії вважає, що такі росіяни повернулися з досвідом, що, можливо, Путін правий щодо русофобії, яка панує у світі. Після повернення вони обрали мовчання, побоюючись доносів.

Хоч експерти повторюють, що проводити сьогодні коректні соціологічні дослідження в Росії практично неможливо, газета все ж наводять дані трьох дослідниць Public Sociology Laboratory, які особисто побували в Бурятії, Краснодарському краї та Свердловській області, де спостерігали за настроями громадян Росії.

Автори дослідження припускають, що російське суспільство або апатичне чи цинічне щодо війни, або ж змобілізоване, мілітаристичне й готове виконувати кожну вказівку влади. Однак результати опитувань показали інше. Війна стала постійним елементом їхньої щоденної реальності, але росіяни намагаються її не помічати. «Вони противляться і спробам Кремля перетворити їх на своїх палких прихильників, і спробам антивоєнної ліберальної опозиції змусити суспільство активно переживати почуття провини й боротися», ‒ підсумували дослідники.

Схожі публікації
Міністр закордонних справ Польщі заявив, що російська дипломатична служба перебуває у фокусі уваги Євросоюзу під час підготовки нових санкцій проти Кремля.
У Брюсселі відкрили фотовиставку «Очі війни», яка через світлини польських фотокореспондентів розповідає про наслідки російської агресії в Україні.
Польща наступного року має отримати 400 млн євро компенсації за озброєння, передане Україні. Про це заявив заступник міністра оборони Польщі Павел Залевський.
Йдеться про понад 200 млрд євро заморожених активів російського Центробанку. Більшість цих коштів зберігається в бельгійській компанії Euroclear.
18 серпня начальник Генерального штабу Війська Польського, генерал Вєслав Кукула та Головнокомандувач Збройних сил України, генерал Михайло Драпатий провели телефонну розмову. Однією з тем розмови була подальша співпраця обох армій, зокрема координація дій у повітряному просторі та обмін досвідом, набутим під час війни. Про це повідомляє defence24.pl.
У Польщі 29 серпня відбудеться Загальнонаціональне тренування з реагування, присвячене правилам поведінки під час тривоги та кризових ситуацій. У тисячах безкоштовних освітніх пунктів мешканців навчатимуть, зокрема, розпізнавати сигнали тривоги та відрізняти офіційні повідомлення від неправдивих попереджень.
Із 2027 року Фінляндія припинить обслуговування ліній електропередач, якими до Росії проходить частина міжнародного інтернет-трафіку.
У відомстві назвали ці слова фальшивими, безпідставними та частиною спроби посіяти ворожнечу між Україною та її союзниками.
Російські війська обстріляли столицю України в ніч із суботи на неділю, застосувавши, зокрема, балістичні ракети.