Дві статті поруч у Gazeta Wyborcza присвячені війні: одна – ставленню до війни українців, друга – росіян. Це дуже різне ставлення.

Gazeta Wyborcza на сусідніх сторінках опублікувала статтю «Українці хочуть мирних переговорів, але на власних умовах» Пьотра Андрусєчка і статтю Вікторії Бєляшин «Воєнні оптимісти й антивоєнні песимісти».

Blisko połowa Ukraińców chce rozmów pokojowych z Rosją. Ale na własnych warunkach #wyborcza https://t.co/wHE1eLe9nQ

— Gazeta Wyborcza.pl (@gazeta_wyborcza) July 17, 2024

Wojenni optymiści i antywojenni pesymiści. Jaki jest dziś stosunek Rosjan wobec wojny https://t.co/S0Hd7SkeCZ

— Wiktoria Bieliaszyn (@bieliaszyn) July 18, 2024

У першому матеріалі вкотре йдеться про 44 % українців, які вважають, що прийшов час на мирні переговори. Автор, щоправда, врівноважує їх 65 % українців, які вважають, що Україна може перемогти Росію на полі битви, згадками про боротьбу з російською пропагандою, яка наполегливо поширює в усьому світі наративи, що Україна не має шансів на перемогу.

Другий матеріал присвячений ставленню росіян до війни: і тих росіян, які виїхали з країни, бо виступали проти війни, і тих, хто лишився в РФ.

Серед росіян, які виїхали з Росії протягом останніх двох років, щонайменше 650 тис. не повернулися. Вони лишилися у Вірменії (110 тис. осіб), Казахстані й Ізраїлі (по 80 тис.), Грузії, США, Німеччині, Сербії, Туреччині, Південній Кореї, Іспанії, Великій Британії, Нідерландах, Киргизстані й Аргентині. Деякі з емігрантів повернулися до Росії, нарікаючи на те, що їх не люблять за кордоном.

Експертка газети з питань Росії вважає, що такі росіяни повернулися з досвідом, що, можливо, Путін правий щодо русофобії, яка панує у світі. Після повернення вони обрали мовчання, побоюючись доносів.

Хоч експерти повторюють, що проводити сьогодні коректні соціологічні дослідження в Росії практично неможливо, газета все ж наводять дані трьох дослідниць Public Sociology Laboratory, які особисто побували в Бурятії, Краснодарському краї та Свердловській області, де спостерігали за настроями громадян Росії.

Автори дослідження припускають, що російське суспільство або апатичне чи цинічне щодо війни, або ж змобілізоване, мілітаристичне й готове виконувати кожну вказівку влади. Однак результати опитувань показали інше. Війна стала постійним елементом їхньої щоденної реальності, але росіяни намагаються її не помічати. «Вони противляться і спробам Кремля перетворити їх на своїх палких прихильників, і спробам антивоєнної ліберальної опозиції змусити суспільство активно переживати почуття провини й боротися», ‒ підсумували дослідники.