Світ
У Євросоюзі українцям продовжили тимчасовий захист до березня 2026 року

Захист передбачає, зокрема, право на проживання та роботу, доступ до медичної та соціальної допомоги.

Вчора, 13 червня, країни-члени Європейського Союзу схвалили продовження тимчасового захисту для українців, які перебувають у Спільноті, до 4 березня 2026 р. Захист передбачає право на проживання та роботу, доступ до медичної та соціальної допомоги.

Рішення ухвалили швидко. Європейська комісія запропонувала продовжити захист 11 червня і всього за два дні було прийнято відповідне рішення міністрів.

Усі українці, які перебувають у ЄС, захищені. Перший запуск цього механізму в березні 2022 р. запобіг колапсу в державних установах ЄС, оскільки заявки українських переміщених осіб не потрібно було розглядати окремо.

За даними Євростату, в ЄС нараховується приблизно 4,2 млн людей, які втекли через війну в Україні (дані на кінець березня). Країни ЄС із найбільшою кількістю українських біженців – це Німеччина (1,3 млн осіб, 31 % від загальної кількості), Польща (956 тис., 22,7 %) та Чехія (364 тис., 9 %).

Директива ЄС про тимчасовий захист була прийнята у 2001 р. після масштабного переміщення осіб, викликаного збройним конфліктом на Західних Балканах, зокрема з Боснії та Герцеговини та Косова. Вперше її застосували у відповідь на вторгнення Росії в Україну.

Схожі публікації
Верховна контрольна палата Польщі підтвердила, що українським дітям, які прибули до Польщі після початку повномасштабної війни, забезпечили необхідні умови для навчання.
Глава молдовської дипломатії Міхай Попшой закликав зняти табу з дискусії про об’єднання країни з Румунією. Кремль уже до цього готується.
Депутати польського парламенту можуть у вересні ухвалити відповідний законопроєкт, який стосуватиметься всієї країни.
У лютому 2026 р. понад 32 тис. громадян України отримували медичну допомогу в державній системі охорони здоров’я Польщі, а в березні їхня кількість впала до менш ніж 7 тис.
Поліцейські вважають це позитивним профілактичним рішенням.
Новий закон Польщі про внесення змін до закону про польську мову та закону про Національне агентство академічних обмінів, підписаний 21 травня президентом Польщі Каролем Навроцьким, кардинально реформує систему сертифікації знання польської мови як іноземної.
Досі такий запис в актах цивільного стану був неможливим через труднощі з номерами PESEL, які визначають стать.
71 % респондентів виступив за те, щоб Польща залишалася в Європейському Союзі. За вихід з ЄС – 21 % опитаних.
Фундація Polskie Forum Migracyjne підвищила мету благодійного збору на підтримку українців у складній ситуації. Попередній ліміт вдалося досягти менш ніж за тиждень.