Світ
У Бундестазі вшанували пам’ять колишнього в’язня концтабору, який загинув в Україні

Німецький парламент вшанував хвилиною мовчання пам'ять Бориса Романченка, який пережив Голокост, але загинув під час російського авіанальоту в Україні.

«Його смерть нагадує нам, що Німеччина також несе історичну відповідальність за Україну», ‒ наголосила віцеспікерка Бундестагу Катрін Герінг-Екардт.

«Жорстокість російської війни в Україні також демонструють тисячі людських доль», ‒ додала вона.

Міністр фінансів Німеччини Крістіан Лінднер у своєму виступі сказав, що доля Бориса Романченка відповідає на запитання, «чому Німеччина солідарна з Україною».

Директор Фонду меморіалів Бухенвальда і Міттельбау-Дори Йенс-Крістіан Вагнер з посиланням на рідних загиблого повідомив, що в результаті російського авіаційного бомбардування в Харкові загинув Борис Романченко, який вижив у концтаборі Бухенвальд.

Борис Романченко загинув 18 березня. Йому було 96 років. У 1942 р. він був примусово депортований до німецького Дортмунда. Після спроби втечі через рік він був в'язнем чотирьох концтаборів: Бухенвальд, Пенемюнде, Дора і Берген-Бельзен. Загиблий був віцеголовою Міжнародного комітету Бухенвальд-Дора.

джерело:
Схожі публікації
У повідомленні компанії Auterion йдеться про готовність перших безпілотників. Мета ‒ виготовити 5000 одиниць до середини наступного року. Міжнародна компанія очікує подальших замовлень.
Посла Російської Федерації Георгія Міхна викликали до Міністерства закордонних справ Польщі. Причиною виклику, як повідомив речник МЗС, є прагнення висловити солідарність із Німеччиною.
Головна комендатура Прикордонної служби Польщі відкрила тендер на постачання п’яти нових автомобілів спостереження. Транспортні засоби мають бути оснащені оптоелектронними приладами, а також системами виявлення та відстеження безпілотних літальних апаратів. Про це повідомляє infosecurity24.pl.
Північноатлантична рада засудила дії Росії та підтвердила повну солідарність із Польщею і Румунією після порушень їхнього повітряного простору.
Комітет всесвітньої спадщини ЮНЕСКО ухвалив рішення залишити три українські об’єкти всесвітньої спадщини у Списку всесвітньої спадщини, що перебуває під загрозою.
Поляки перебувають у своєрідній бульбашці переконання, що Росія на них не нападе.
Інститут Роберта Коха повідомив, що в період із 6 квітня до 28 червня в Німеччині через спеку померли 5120 осіб.
Лише дві дивізії були б готові до негайної оборони Польщі в разі нападу Росії, повідомляє Rzeczpospolita.
Владислав Косіняк-Камиш повідомив, що найбільші обсяги допомоги Україні було надано у 2022–2023 рр.