Як читаємо у Rzeczpospolita, за словами експертів, Росія зрозуміла, що завдяки підтримці США Україна перетворилася на свого роду американський авіаносець, що перешкоджає імперським планам Путіна.

Зателефонувавши Лукашенку, канцлерка Німеччини може демонструвати західній громадській думці, що засоби діалогу з Москвою вичерпані й залишається протистояння. Про це у статті «Меркель побоюється війни» пише публіцист Єнджей Бєлєцький на шпальтах Rzeczpospolita.

Автор нагадує, що після сфальсифікованих виборів і придушення демократичного зриву в Мінську минулого літа жоден західний лідер не пішов на прямі переговори з Лукашенком. На його думку, це означає певну легітимізацію диктатора.

Під час розмови Лукашенко пообіцяв, що почне вивозити людей з кордону, а гуманітарні організації отримають доступ до тих, хто там залишиться. Було домовлено, що протягом кільканадцяти днів, які Меркель ще залишатиметься на посаді канцлера, у двох політиків будуть ще одні переговори. Тінь на довіру до Лукашенка, – якщо він її взагалі зберіг, – кинуло його запевнення, що це не він привіз мігрантів.

Як сказав виданню директор Центру східних досліджень (OSW) Адам Ебергардт, цю розмову трактуватимуть у Мінську як доказ слабкості, а не сили Заходу, а переговорам мали передувати набагато суворіші санкції. На додаток, за його словами, Мінськ не поступиться, поки не отримає значно більше, зокрема скасування санкцій.

Автор пише, що дипломатичні джерела у Варшаві визнають, що перед здійсненням дипломатичного наступу на Сході Берлін не консультувався з Польщею, а це ускладнить і без того непрості взаємини з Берліном.

Проте, як пише публіцист, є й більш конструктивне тлумачення рішення канцлерки вести діалог з Лукашенком. Меркель, яка покидає свою посаду, не зв’язує руки новому уряду Німеччини. Однак це свідчить про те, що всі методи мирного вирішення конфлікту вичерпані, і це незабаром може виявитися вирішальним для мобілізації західної громадської думки проти Кремля, вважає автор статті.

Бєлєцький відзначає, що криза на польсько-білоруському кордоні – це лише частина набагато ширшої гри Путіна. Він нагадує, що минулого тижня американці поділилися розвідданими на засіданні Північноатлантичної ради, які показують, що Кремль серйозно розглядає можливість початку наступу цієї зими на Україну. Для цього підготовлено 114 тис. солдатів на кордоні.

Як нагадує автор, політика залякування неодноразово приносила Москві успіх у Грузії, Сирії та Україні. Тепер, однак, час більше не грає на користь Путіна, додає він.

«Росія зрозуміла, що Україна по суті перетворилася на свого роду американський авіаносець, який перешкоджає втілити в життя імперські плани Путіна», – сказав газеті Financial Times голова Фонду Карнегі Ендрю Вайс.

Відомий експерт з питань Східної Європи Андерс Аслунд нещодавно заявив Rzeczpospolita, що завдяки підтримці Америки Україні вдалося створити одну з найефективніших армій у Європі. «Чашу гіркоти» в очі Путіна влила теж закупівля українцями турецьких безпілотників, а також навчання НАТО в Чорному морі та відмова все більш впевненого президента Володимира Зеленського йти на будь-які поступки Росії.

Як вважає Бєлєцький, у цій ситуації російський лідер вирішив, що збереження статус-кво у Східній Європі йому більше не вигідне. Під час двогодинної телефонної розмови в понеділок він сказав Емманюелю Макрону, що Москва більше не зацікавлена ​​в продовженні Нормандського формату.

На думку автора, меседж Путіна виявився настільки сильним, що наступного дня міністри закордонних справ Німеччини та Франції Гайко Маас і Жан-Ів Ле Дріан, які зустрілися зі своїм українським колегою Дмитром Кулебою, заявили, що обидві країни абсолютно підтримують територіальну цілісність і суверенітет України.

Як вважає публіцист, за цими словами можуть послідувати серйозні дії. У вівторок регуляторний орган Німеччини призупинив процес сертифікації Nord Stream 2, що може відкласти запуск газопроводу на багато місяців і навіть, як сказав Rzeczpospolita Андерс Аслунд, цей запуск може ніколи не відбутися. Крім того, минулого тижня лідерка «Зелених» у Бундестазі Франциска Брантнер закликала призупинити імпорт калійних добрив із Білорусі, одного з основних джерел фінансових надходжень для Лукашенка, тоді як колишній міністр закордонних справ Гайко Маас наполіг на виключенні авіакомпаній, які співпрацюють із Лукашенком, з європейського повітряного простору.

Водночас, як підкреслює публіцист, у Варшаві можна почути: якщо Захід цього разу не стане твердо на захист України, наступний крок Путіна може мати екзистенційний вимір для Європи та США, зокрема перевірка Москвою гарантій безпеки НАТО, наприклад, на східному кордоні Польщі. Прелюдією до цього може стати нинішня міграційна криза.