«Ми вже давно повинні реалізовувати ефективну історичну дипломатію, базовану на правді», – заявив віце-міністр МЗС Польщі.

«Як серйозна країна, ми вже давно повинні реалізовувати ефективну історичну дипломатію, базовану на правді», – підкреслив віце-міністр МЗС Польщі Ян Дзєдзічак після першого засідання Ради історичної дипломатії.

Цю раду утворив міністр закордонних справ у липні як дорадчий орган у питаннях поширення знань про польську історію за кордоном і напрацювання рекомендацій, пропозицій діяльності польських закордонних осередків. Дзєдзічак, який головує в раді, сказав, що на її першому засіданні обговорювали концепцію функціонування організації.

«Польська історія сама себе захищає»
«Ми розмовляли про концепцію функціонування ради, про те, як ця організація має працювати, а також про насущний аспект викликів історичної дипломатії нашої країни та про довготермінову перспективу», – розповів Ян Дзєдзічак на брифінгу.

«Для нас дуже важливо створити реальну форму діалогу про історичну дипломатію. Кожна серйозна країна у світі довготерміново реалізовує політику історичної дипломатії», – додав віце-міністр закордонних справ.

Як він підкреслив, у випадку Польщі надзвичайно важливо, щоб ми «боролися за правдиву інформацію, за правдиве звучання різних подій».

«Польська історія сама себе захищає, ми знаходимося в тій ситуації, коли не потрібно нічого прикрашати, не потрібно соромитися більшості наших моментів з історії. Тож вимір польської історичної дипломатії матиме вимір боротьби за правду», – сказав Ян Дзєдзічак.

На його думку, Рада історичної дипломатії – це місце, де світ авторитетів, інституцій культури, історії може розмовляти з представниками МЗС про історичну дипломатію та «запропонувати й виробити певні рішення на багато років наперед».

Польсько-українські стосунки
Серед тем засідання ради Дзєдзічак згадав також і польсько-українські стосунки, які, на його думку, ключові в цій частині Європи.

«Україна саме зараз, після подій на Майдані, наново, а, може, насправді уперше після 1991 р., визначається зі своїми героями, формує певний посил, бачення, навколо якого хоче будувати свою державність, свій епос», – зазначив урядовець. Додав, що для Польщі дуже важливо, щоб цей посил будувався на правді. «Якщо цей посил буде збудований на культі Бандери та УПА, стосунки між нашими суспільствами не будуть такими, якими б ми хотіли», – зауважив віце-глава МЗС.

Також він підкреслив, що треба зробити все в ім’я добрих польсько-українських стосунків, щоби навіть перед важкими моментами «стати у правді, розібратися, примиритися і працювати далі. Добрі стосунки між Польщею та Україною просто необхідні в нашій частині Європи. Це наші дуже важливі сусіди, ми вбачаємо там величезний потенціал співпраці».

Склад ради можуть розширити
Ян Дзєдзічак повідомив, що в понеділковому засіданні ради взяли участь директор Інституту національної пам’яті Ярослав Шарек, директор Музею історії Польщі Роберт Костро, директор Музею Варшавського повстання Ян Олдаковський, глава Польського історичного товариства Кшиштоф Мікульський, очільник фонду «Редут доброго імені» Мацей Свірський і директор фундації «Карта» Збігнев Глюза.

Як зазначив присутній на брифінгу секретар, професор Кшиштоф Стшалка, склад ради перед засіданням можуть розширити, залежно від обговорюваної теми.

Також Стшалка повідомив, що рада планує заснувати нагороду міністра закордонних справ, яку вручатимуть особам, певним чином причетним до пропагування історію Польщі серед закордонних споживачів. Проте зазначив, що на сьогодні це лише пропозиція, а деталі проекту узгодять пізніше.

Джерело: radiozagranica.pl