Лікарня Міністерства внутрішніх справ і адміністрації в Глухолазах першою серед медичних закладів Європи запустила програму реабілітації для тих, хто переніс COVID-19. Після кількох місяців роботи медики розповіли, що стало для них найбільшою несподіванкою.

Із вересня 2020 р. лікарня Міністерства внутрішніх справ і адміністрації в Глухолазах, перша серед медичних закладів Європи, розпочала стаціонарну реабілітацію осіб, які перенесли COVID-19. Як зізнався керівник проєкту, національний консультант у галузі фізіотерапії, професор Ян Щегельняк, кількість ускладнень в одужалих неприємно вражає.

«Із вересня ми прийняли близько 500 пацієнтів, яким було рекомендовано проходження стаціонарної реабілітації після перенесеного коронавірусу. У нас було 90 ліжок, зараз у нашому розпорядженні їх уже 120», – сказав професор.

«Ми очікували проявів, пов’язаних із дихальною системою, проте виявилося, що розладів набагато більше. Це навіть порушення рівноваги і рухової координації, біль у м’язах і суглобах, біль у грудях, головний біль, загальне ослаблення. Крім того, в одужалих можуть зберігатися порушення нюху, смаку, зору, прояви депресії, порушення сну. Причому ці прояви спостерігаються навіть у тих, хто не був госпіталізований і переніс коронавірус легко», – перераховує Щегельняк.

Черговою несподіванкою для учасників програми стала відносно велика кількість молоді, яка має проблеми після COVID-19. Хоч середній вік пацієнтів, яких лікують у рамках програми, коливається навколо 55 років, усе частіше в лікарні стали потрапляти люди віком трохи більш як 20 років. Крім фізичних проблем, пацієнти мають і проблеми психологічної природи.

«Багато з них мають прояви фобій і депресії, пов’язані з перебування в лікарні чи реанімації. До цього варто додати стрес, страх за майбутнє, переживаннями за рідних», – пояснив спеціаліст.

Як сказав науковець, ідея надавати комплексну опіку одужалим дає гарні результати, хоч частині пацієнтів потрібна подальша реабілітація, особливо пов’язана з порушеннями пам’яті, зосередженості та страхів.

Також професор Щегельняк зазначив, що пілотна програма передбачала перевірку ефективності застосованих моделей реабілітації, пристосованих до можливостей пацієнтів, і визначення інших додаткових проявів, час їх зникнення і оцінку потреб реабілітації.

«Мета нашої програми – допомогти людям повернутися до повноцінного життя. Більшість осіб, які беруть участь у програмі, не можуть цього зробити безпосередньо зараз, натомість підтвердження непрацездатності у стількох багатьох осіб пов’язане з обтяженням для всього суспільства. Чи можемо ми допомогти повернутися до нормального життя. Не всім і не відразу. Але після повного циклу реабілітації якість життя пацієнтів покращується. Все вказує на те, що розроблена і втілена нами модель реабілітації себе виправдовує», – оцінив професор.

«Ми продовжуємо отримувати все нові знання про цю хворобу. Багато пацієнтів вимагають додаткової діагностики і лікування, пов’язаного з діабетом, поствірусною серцевою недостатністю, змінами в легенях», – зазначив Щегельняк.