НАТОскоп
А що НАТО на вірус?

Ексміністр закордонних справ Вітольд Ващиковський розмірковує над тим, чим НАТО може нині допомогти в боротьбі зі світовою пандемією коронавірусу.

Після закінчення холодної війни Північноатлантичний альянс вижив як оборонна структура, незважаючи на крах супротивника. «Але що НАТО сьогодні має у відповідь на вірус?» – цікавиться на шпальтах «Rczeczpospolita» ексміністр закордонних справ Польщі Вітольд Ващиковський.

Вважалося, що Альянс буде «страхуванням» від непередбачуваних ситуацій та інструментом формування доброзичливого середовища навколо Європи та навіть у віддалених регіонах».

Ващиковський нагадує, що з 2014 р. значна частина політиків та експертів з безпеки звертала увагу на можливість початку «гарячого» збройного конфлікту в Європі. Усе через агресію Росії проти України та, зокрема, військові інциденти, спровоковані Москвою у Чорному та Балтійському морях. У 2014 р. Альянс прийняв рішення про створення сил швидкого реагування, так званого вістря, на випадок конфлікту на східних рубежах.

Ващиковський додає, що за два роки на саміті у Варшаві країни НАТО вирішили розгорнути постійну військову присутність на східному фланзі. Водночас США вирішили розмістити в регіоні бронетанкову бригаду та повернутися до побудови бази протиповітряної оборони.

Ексміністр зауважує, що, на жаль, Європейський Союз і НАТО не передбачили, що смерті можуть бути не тільки унаслідок бойових дій, але й унаслідок зараз, епідемії та пандемії. Цих загроз не передбачала основа Альянсу, тобто стратегічна концепція 2010 р. Тільки у наступні роки в документах НАТО з’явилися згадки про екологічні, кліматичні та пов’язані зі здоров’ям загрози, як зауважує польський політик.

Головне завдання Альянсу, на переконання Ващиковського, тобто захист території, має залишитися найважливішим пріоритетом саме зараз, коли ми займаємося питаннями охорони здоров’я та економіки. Він наголошує, що цю ситуацію використовують наші суперники гібридними операціями, брехливою пропагандою та кібератаками. А тому добре, що Альянс не відмовився від ідеї розширення. Нещодавно, як нагадує політик, до НАТО приєдналася Північна Македонія.

Ексміністр закордонних справ Польщі звертає увагу, що НАТО не має санітарних та медичних резервів. Їх мають держави Альянсу. На його переконання, роллю командувань НАТО може стати координація та логістика постачань медичних товарів, використання досвіду зі швидкого створення амбулаторій, шпиталів та дезінфекційних центрів тощо.

На думку Ващиковського, добре, що, хоча в скороченій формі, навчання на східному фланзі Defender Europe2020 таки проводяться. Він нагадує, що Росія не полишає провокацій та продовжує польоти стратегічних бомбардувальників, наприклад, на півночі Європі. Автор вважає, що варто теж надалі співпрацювати з Туреччиною і стежити за російськими діями у Сирії та на Близькому Сході.

Ексміністр позитивно оцінює рішення генерального секретаря НАТО у справі створення 10-особої консультативної ради, до якої увійшла, зокрема, ексміністр закордонних справ Польщі, а нині євродепутатка Анна Фотига. Ця група оцінить ситуацію, загрози і представить Єнсу Столтенберґу проєкти з можливим відповідями на вищезгадані загрози.

Джерело: Українська служба Польського радіо

Схожі публікації
Міністри оборони Латвії, Нідерландів і Великої Британії під час зустрічі у Ризі заявили про необхідність тіснішої співпраці у сфері дронів та безпілотних систем.
Унаслідок масованої російської атаки на Київ у ніч із суботи на неділю зазнали пошкоджень приміщення двох польських організацій.
Понад половина поляків побоюється, що вже цього року Росія може вдатися до воєнних дій проти держав НАТО в регіоні Центрально-Східної Європи.
Президенти Польщі та Литви під час спільних військових навчань заявили, що головним пріоритетом обох країн є протидія загрозам із боку Росії.
Україна представила імена 11 російських спортсменів (і чинних, і колишніх), які допомагають своїй країні у війні.
МЗС Польщі наголосило, що Росія отримує вигоду від дестабілізації регіону, а з огляду на конфлікт на Близькому Сході Польща не повинна втрачати з поля зору Україну.
Міністр закордонних справ Польщі відвідав Бучу в річницю звільнення міста та підкреслив, що війна Росії проти України – це боротьба не лише за Україну, але й за право Європи жити в мирі.
Україна назвала ганебною реакцію ЮНЕСКО після російського удару по Львову. Формулювання «всі сторони повинні берегти культурні об’єкти» створює враження, що ніби існують «дві сторони», які знищують пам’ятки.
Один із дронів впав у середмісті Львова, за кілька десятків метрів від костелу та монастиря бернардинів, поруч із Соборною площею.