Закордонні волонтери фонду громадянської активності «Bona Fides» протягом всього 2016 р. контролювали центри туристичної інформації у регіоні. На жаль, не всі вони виявилися гостинними. Бувало, що працівникам центрів було складно надати базову інформацію. Для декого перешкодою виявилося погане володіння англійською або взагалі її незнання. Що цікаво, в Заверці працівник просто залишив туристів, які ставили йому запитання, наодинці. Часто гостям із закордону вручали флаєри польською мовою.

Волонтери «Bona Fides» із Білорусі, Вірменії та Франції перевіряли ефективність роботи центрів туристичної інформації у 16 містах всього регіону. Вони робили це кількома способами: телефоном, особисто та онлайн. Є багато роботи, адже до європейських стандартів центрів ще далеко.

Ми виділили добрі та погані практики. Найкращим центром туристичної інформації, серед тих, які ми перевіряли, виявився центр у Катовіце. Це дуже тішить. Найгірші результати отримали Вісла та Заверце», – сказав Гжегож Вуйціковський, голова фонду громадянської активності «Bona Fides». «Частково до туристів ставляться несерйозно, а працівники просто ігнорують проблему, не відповідаючи на запитання або надаючи флаєри мовою, якої не знає закордонний турист», – додає він.  

Складні запитання
На жаль, у деяких центрах туристичної інформації великою проблемою виявилося незнання англійської, що було зрозуміло із телефонних розмов. Волонтери запитували, зокрема, номери телефонів та адреси дешевих готелів і центрів відпочинку, хотіли отримали інформацію про проїзд громадським транспортом із окремих міст до Катовіце (ціни квитків, час проїзду, розклад руху потягів та автобусів), запитували також про культурні події, що відбуваються у місті та сусідніх населених пунктах. Найкращі результати отримав Оґродзенець, де працівники дали відповідь на усі запитання, дещо гіршими виявилися результати Устроня та Бєльсько-Бялої. Дуже слабкі результати отримав Ратибор.

«Працівник центру не говорив англійською, попросив зателефонувати за 5 хвилин, а потім не брав слухавки», – пояснила Анна Станєк із «Bona Fides».

Не з кращого боку показав себе центр у Заверці. «Працівник попросив надіслати запитання на електронку, але на поставлені запитання ми не отримали жодної відповіді», – відзначає Анна Станєк.

У Хожові з двох працівників лише один говорив англійською на початковому рівні. У Віслі англійську на базовому рівні знала лише одна людина, а на сайті був вказаний хибний номер телефону. У Цешині людина, що відповідала на дзвінки, взагалі не говорила англійською.

Лише 56 % центрів туристичної інформації мають Інтернет-сторінки англійською мовою, переважно вони скромніші, ніж польські відповідники. Але й це не все: у працівників центрів наявні великі проблеми з ініціативою.

«У більшості центрів туристичної інформації працівники не ініціативні. Відвідувачі повинні ставити запитання про найменші деталі, щоб щось дізнатися. Позитивно здивував Живець, де працівник запитував якого типу туристичні об’єкти цікавлять клієнтку, щоб дати їй найкращі рекомендації», – йдеться у звіті.

Візити волонтерів до міст Бєльсько-Бяла, Ченстохова, Катовіце, Щирк, Сосновець, Оґродзенець, Пекари-Шльонські та Живець були дуже приємними. Працівники центрів були привітними та пояснювали як дістатися до місць, про які вони говорили. За потреби вони шукали додаткову інформацію в Інтернеті, добре володіли англійською мовою.

Погані результати отримали:
Вісла – там працівник не виявив ввічливості, більшість флаєрів, які він дав, були польською мовою.

Заверце – працівник також не був надто ввічливим. Після кожного запитання він йшов до офісу, щоб принести флаєр, не показував розташування місць, про які говорив. У певний момент він залишив клієнта самого, сказав, що йде до офісу за флаєрами й не повернувся.

Цешин – працівник центру туристичної інформації не говорив англійською, було складно отримати від нього будь-яку інформацію.

Джерело: www.kurier.pap.pl