Світ
28 липня Австро-Угорщина оголосила війну Сербії. Цей конфлікт змінив світ

Оголошення Австро-Угорщиною війни Сербії стало результатом вбивства австрійського наслідника престолу, ерцгерцога Франциска Фердинанда, здійсненого місяцем раніше в Сараєво сербським націоналістом Гаврилом Принципом. 28 липня офіційно розпочався регіональний конфлікт, який переріс у велику війну, яка охопила весь світ.

Безпосередньою й офіційною причиною було відкинення ультиматуму, який після вбивства Франциска Фердинанда Австро-Угорщина висунула сербському уряду. Приводом відкинення ультиматуму була відсутність згоди на проведення австрійського слідства на території Сербії над обставинами убивства ерцгерцога.

Обидві держави розірвали дипломатичні відносини, і 28 липня 1914 р. на Белград впали перші бомби. Франц Йосиф, монарх Австро-Угорської імперії, сподівався на допомогу кайзера Німеччини Вільгельма ІІ відповідно до договору, підписаного обома країнами ще у 1879 р. Зрештою план нападу на Сербію був розроблений ними ще за шість років до оголошення війни. Крім Німеччини, на бік Австро-Угорщини встали Туреччина і Болгарія (з 1915 р.), створивши так званий блок Центральних держав. Проти них у чергові тижні війни виступили, крім Сербії, Росія, Франція, Великобританія, Японія, Італія (з 1915 р.) та Сполучені Штати (вв’язалися у збройний конфлікт у 1917 р.). Ця коаліція увійшла до історії під назвою Антанта.

Війна тривала чотири роки, до 11 листопада 1918 р., і охопила Європу, Азію та Африку. «Війна поклала край епосі королів. Закінчилося багатовікове панування Гогенцоллернів, Габсбургів, Романових, османської династії. Німеччина, Туреччина, Австрія і Росія стали республіками, так як і більшість країн нової Європи», – пише професор Анджей Хвальба у книзі «Самогубство Європи. Велика війна 1914–1918». Це був найбільший збройний конфлікт з часів наполеонівських воєн, який поклав край більшості європейських монархій та символічно визначив кінець ХІХ-вічного порядку.

Джерело: wprost.pl

Схожі публікації
Звернення Анджея Дуди з нагоди 25-річчя вступу Польщі до НАТО транслювали 11 березня в ефірі Польського телебачення.
Міністерство освіти Ізраїлю заявило, що цього літа ізраїльські учні знову зможуть брати участь в організованих поїздках до Польщі, особливо до колишніх німецьких нацистських концтаборів.
Президент Тамаш Шуйок підписав протокол про вступ Швеції до Альянсу. Угорщина була останньою членською країною, яка дала згоду на розширення НАТО.
До другої річниці повномасштабного вторгнення Росії в Україну Посольство Польщі у Великій Британії організувало концерт солідарності з Україною.
Угорщина стала останнім членом НАТО, який схвалив вступ країни до Альянсу. За ратифікацію протоколу про вступ Швеції в НАТО проголосували 188 депутатів парламенту, а проти виступили шестеро.
Напередодні другої річниці брутального повномасштабного нападу РФ на Україну Сейм Республіки Польща засудив дії російської влади та звернувся до Міжнародного кримінального суду з проханням притягнути до відповідальності винних у всіх військових злочинах, скоєних проти українського народу.
Із творчістю найвидатнішого польського композитора й піаніста слухачів знайомить Polskie Radio Chopin.
За словами організаторів, концерт стане вираженням вдячності українських митців за польсько-українську солідарність, а також вшануванням пам’яті десятків тисяч невинних жертв російської агресії.
На думку міністра закордонних справ Угорщини, 13-й пакет санкцій ЄС не наблизить мир і буде запроваджений «лише для виду».