Світ
Професор Норман Дейвіс: “Те, що зараз відбувається в Польщі, нагадує мені ПНР”

“Мабуть, кожен поляк пам'ятає (часи, — ред.), коли секретар партії був важливішим, ніж прем'єр-міністр чи президент”, — сказав британсько-польський історик, професор Норман Дейвіс у телепрограмі каналу “TVN24” “Fakty po Faktach”. Він додав, що “саме така зараз ситуація” в Польщі. “Ми наближаємось до партійної держави”, — зазначив він.

Професор Норман Дейвіс сказав, що, коли в 1970-х роках він був аспірантом у Ягеллонському університеті, “історична політика була дуже модною” і навіть обов'язковою. Він зазначив, що нещодавно в Польщі знову зросло її значення.

“Уряди повертаються до своїх старих звичаїв. Те, що відбувається зараз у Польщі, мені трохи нагадує Польську Народну Республіку”, — сказав Дейвіс. “Є офіційні погляди, і потрібно дотримуватися цієї лінії, бо в іншому випадку будуть наслідки”.

Як приклад він навів Музей Другої світової війни в Гданську. На початку 2018 р. його разом із істориком Тімоті Смайдером виключили із програмної ради музею. “Там не можна працювати, не погоджуючись з історичною лінією керівнної партії”, — пояснив Девіс.

Історична політика, як він підкреслив, використовується для досягнення політичних цілей “Права і справедливості”. “Вони хочуть переконати людей, що займаються поточною політикою, а також політикою минулого та майбутнього. Цей підхід нам вже відомий”, — сказав він.

Польський уряд професор назвав “авторитарним режимом”. “Ми наближаємось до партійної держави, — сказав він. — Мабуть, кожен громадянин Польщі пам'ятає (часи, — ред.), коли партійний секретар мав більше значення, ніж прем'єр-міністр чи президент. Так і тепер”.

“Польща повинна мати сильний голос у світі”

Дейвіс заявив, що так само, як у світі існує русофобія та антисемітизм, так само існує й антипольськість або ж полонофобія. Він заявив, що такі явища є, радше, проявом необізнаності. Він додав, що Ян Новак-Єзьоранський сказав йому, що у світі “люди кажуть про Польщу абищо, тому що вони нічого не знають і керуються стереотипами”.

Історик звернув увагу на те, що теперішні часи — це “інформаційні джунглі, де найбільші, найсильніші та найпотужніші мають власний голос, а інші — ні”.

“Більшість країн світу, більшість народів не мають сильного голосу. Тільки Польща повинна його мати, це ж не Люксембург. Однак стан знань про Польщу у світі та Європі зокрема жалюгідний”, — сказав він.

“Немає жодної справжньої кафедри польських студій у Великій Британії”, — додав він. “У Великій Британії існують 20—25 відділів європейських студій. Жоден не має модуля, присвяченого Польщі. Є Німеччина, Франція, Іспанія, Італія, але нічого про Польщу”, — сказав науковець.

Він заявив, що державна підтримка наукових ініціатив є “трохи небезпечною”, але, як він підкреслив, “Польща не є бідною країною, і є люди, які мають гроші, які можуть організувати та створити хоча би одну солідну кафедру у світі”.

Проти закону про ІНП

Історик сказав, що зіткнувся із негативними стереотипами про поляків. Проте він додав, що “більше, ніж абсурдом” і “соромом” є твердження про те, що нібито поляки були антисемітами, що антисемітизм є їхньою національною рисою.

“Не можна говорити про цілі народи в таких категоріях”, — сказав він. Дейвіс додав, що поляки не ангели, але кожен народ має своїх героїв та злочинців, а поміж ними — звичайних людей.

Професор заявив, що він “дуже проти” закону про Інститут національної пам'яті, хоча, як підкреслив, проблема з використанням формулювань “польські табори смерті” існує. Проте, на його думку, проблема глибша, а йдеться про цілі моделі знань, наприклад про причини будівництва концентраційних таборів. У США, за його словами, він часто стикався з думкою про те, що нацисти обрали Польщу, оскільки розраховували на підтримку населення.

“Це нісенітниця. Ці табори побудували в Польщі, тому в Польщі мешкало найбільше євреїв у Європі”, — підкреслив він. Та додав, що у світі забувають про те, що поляки також зазнали втрат під час Другої світової війни.

“Диктатор повинен мати зовнішніх ворогів”

Професора теж запитали про отруєння колишнього подвійного російсько-британського шпигуна Сергія Скріпаля у Великій Британії. Він назвав замах “варварством”. Історик зазначив, що інцидент стався незадовго до президентських виборів у Росії.

Відповідаючи на питання про те, чи жест солідарності багатьох країн, які оголосили про видворення понад 130 російських дипломатів, змінить політику президента Росії Володимира Путіна, Дейвіс сказав: “Путін отримав вигоду від цього шуму”.

“(...) Кожен диктатор, кожен авторитарний уряд повинен мати зовнішніх ворогів, тому що це виправдовує те, що він робить вдома. Прикро це говорити, але, звичайно, Путін скористався цим епізодом”.

Джерело: www.tvn24.pl

Схожі публікації
Голова комітету з закордонних справ Сейму РП Павел Коваль наголосив, що контакти з МЗС мають бути основним обов’язком посла РФ у Варшаві.
Організатори протестів заявили, що блокування кордону вони припиняють у зв’язку з прийдешніми Великодніми святами.
Головні дипломати країн V4 погоджуються з необхідністю збереження каналів зв’язку з Росією, але не всі готові зустрітися з міністром закордонних справ РФ.
Уже в липні російські активи, заморожені країнами Євросоюзу, Україна зможе використовувати для озброєння своєї армії.
У Варшаві відбулася зустріч очільників польської та литовської дипломатії. Радослав Сікорський і Габріелюс Ландсбергіс висловилися за зрівняння санкцій проти Росії та Білорусі.
На початку грудня МОК вирішив, що росіяни та білоруси, які пройшли кваліфікацію на ігри в Парижі, будуть допущені до змагань як нейтральні спортсмени, без прапорів, емблем і гімнів.
Очільник польської дипломатії вважає, що заморожені російські активи краще витрачати на запобігання наслідкам агресії, на захист України, а не на її відновлення.
Якби вибори президента РФ проходили цілком демократично, Путін усе одно переміг би з першої спроби з величезною перевагою. Так вважає автор статті в газеті Puls Biznesu.
Країни Заходу реагують на президентські псевдовибори в Росії. Білий дім заявив, що ці так звані вибори не були ані вільними, ані чесними.