Польща
«Освенцим» – це були ще іграшки». 72 роки тому розпочався суд над ротмістром Вітольдом Пілецьким

72 роки тому, 3 березня 1948 р., розпочався суд над Вітольдом Пілецьким, ротмістром кавалерії Війська Польського, солдата Армії Крайової, одного із Проклятих солдатів, який боровся в післявоєнному незалежницькому підпіллі.

Він був в’язнем і організатором опору в концтаборі «Аушвіц», автором звітів про Голокост, так званих звітів Пілецького. Брав участь у Варшавському повстанні.

Вітольда Пілецького арештували органи безпеки в 1947 р. Його звинуватили у шпигунській діяльності, а потім у показовому процесі засудили на смерть і стратили в окритій лихою славою в’язниці на вулиці Раковецькій на варшавському Мокотові. Його тіла не знайшли й понині.

Ротмістр Вітольд Пілецький вважається одним із найбільших польських героїв в історії ХХ ст. Історики підкреслюють його величезну відвагу. «Біографія Пілецького багата надзвичайними подіями, тому для багатьох він є прикладом», – сказав у 2016 р. сенатор та історик, професор Ян Жарин.

Після втечі з «Аушвіцу» Пілецький діяв у конспірації, брав участь у Варшавському повстанні, пізніше потрапив у німецький полон, а потім долучився до другого корпусу генерала Владислава Андерса. Після війни продовжив боротьбу в антикомуністичному підпіллі, зокрема збирав рапорти про репресії НКВС проти солдатів Армії Крайової, тюрми і депортації в Сибір.

Його арештували і звинуватили в шпигунській діяльності. Перед судом він майже рік провів у тюрмі, де його по-звірячому катували. Пізніше, під час останнього побачення з дружиною, ротмістр сказав: «Освенцим» – це були ще іграшки».

Сам процес тривав недовго, з 3 до 15 березня 1948 р. Комуністична пропаганда називала його «зрадником» і «платним найманцем імперіалістів». Президент Польщі Болеслав Бєрут не погодився амністувати Пілецького. Вирок був виконаний 25 травня 1948 р. пострілом у потилицю. У ротмістра залишилися дружина, дочка і син.

Вирок суду був скасований у 1990 р. Верховним судом Польщі. У 2006 р. Вітольда Пілецького посмертно нагородили орденом Білого орла. У 2013 р. його підвищили до полковника. У 2018 р. іменем Вітольда Пілецького була названа репрезентаційна картинна зала в канцелярії голови Ради міністрів Польщі. Дочка ротмістра відкрила тоді меморіальну таблицю.

Британський історик, професор Майкл Фут зараховує Вітольда Пілецького до шести найвідважніших людей руху опору під час Другої світової війни. Крім ротмістра, у списку є учасники французького руху опору Жан Мулен і Марі-Мейделін Фуркад, бельгійка Андре де Йонг та агенти таємної британської урядової агенції Генрі Леонард Томас Полів і Віктор Герсон.

Джерело: tvp.info

Схожі публікації
Виставка присвячена Групі Ладося – дипломатам, які були причетні до видачі нелегальних паспортів, аби рятувати євреїв від знищення.
Виставка починається з презентації довоєнної Варшави, а наступні розділи показують окуповану Варшаву часів Другої світової війни та те, як місто піднімається з руїн. Виставка також нав’язує до подій в Україні.
Заступник міністра закордонних справ Польщі Аркадіуш Мулярчик заявив, що необхідно створити ідентичний звіт про воєнні збитки, завдані Радянським Союзом полякам, як і у випадку звіту про воєнні репарації від Німеччини.
Повну доповідь із балансом воєнних втрат буде представлено щонайменше через 2‒3 роки.
Марцін Пшидач заявив, що польська влада усвідомлює, що виплата репарацій із Німеччини не відбудеться «за один день», однак очікує на конструктивну дискусію з Берліном у цьому питанні.
Сьогодні, 1 вересня, Анджей Дуда взяв участь у памʼятних заходах із нагоди 84-ї річниці початку Другої світової війни на Вестерплатте в Гданську.
Вистава за участю артистів із Польщі та України «Млава пам’ятає» стане одним із заходів святкувань 84-ї річниці битви під Млавою, основна частина яких відбудеться 26 серпня.
«Героїчний прорив Варшавського повстання є для нас не лише важливою подією в історії, але й уроком, як потрібно дбати про Батьківщину, щоб вона вистояла», – сказав президент Анджей Дуда під час вечірньої переклички пам’яті пам’яті напередодні 79-ї річниці повстання.
Близько 2/3 поляків вважають, що  Німеччина повинна виплатити Польщі репарації за збитки, завдані країні під час Другої світової війни.