Благодійність поляків – щедра, але імпульсивна

Благодійність поляків – щедра, але імпульсивна

Поляки стають усе щедрішими, охоче відкривають гаманець, щоби підтримати людей у потребі. Однак нерідко це допомога заради заспокоєння сумління.

На Різдво люди думають не тільки про себе. Вони також хочуть подбати про тих, хто не може сісти за стіл у сімейному колі. Останнє опитування Deloitte свідчить, що понад 70 % поляків планують підтримати благодійні ініціативи у святковий період. І то немалими сумами – найчастіше вони декларують фінансову допомогу у розмірі до 100 злотих.

Усе більше охочих допомогти

На щастя, допомога має вигляд не лише подарунків під ялинку. На початку січня, як завжди, відбудеться фінальна частина акції «Великий оркестр різдвяної допомоги». У квітні, коли в Польщі спливає термін подачі податкових декларацій, усі матимуть змогу обрати організацію, якій передадуть 1 % податку на дохід. З кожним роком цим правом користується все більше людей, зараз мова йде про 14,5 млн платників податків. Протягом року поляки теж часто діляться грішми. «Благодійних акцій та ініціатив стає все більше, – каже Ельжбєта Мончинська, президентка Польського економічного товариства. – І поляки все охочіше беруть у них участь. Ми щедрі, хочемо поділитися тим, що маємо, і допомогти».

Згідно з результатами циклічних досліджень Центру вивчення громадської думки, все більше поляків намагаються допомогти іншим. Найчастіше – просто перераховують гроші на благодійність. Так роблять уже 74 % поляків, тоді як кілька років тому їх було на 10 % менше. Найменше благодійників було у кризовому 2009 р. – лише 49 %. Окрім грошей на благодійність, поляки дарують інші матеріальні об’єкти, такі, як книги, одяг, їжу тощо – 62 % (у 2009 р. – 37 %).

Ефективно та обережно

«Поряд зі збільшенням багатства зростає тенденція до допомоги», – коментує Гжегож Сорочинський, головний економіст Польської торговельної палати. «Ми, як суспільство, відчуваємо більшу відповідальність за інших, більшу емпатію до тих, кому не так пощастило, як нам», – додає він. Така позиція, безсумнівно, заслуговує на схвалення, але з іншого боку, є певні проблеми. «Перш за все, трапляються шахрайства, коли гроші, переказані на благородні цілі, витрачаються не за призначенням або зникають. Варто бути з цим обережними», – наголошує Мончинська. «Також потрібно запитати себе, які наслідки матиме наша допомога. Тому що найкраща допомога – це та, яка усуває причини нещастя, а не лише пом’якшує наслідки. Звичайно, не всі проблеми можна вирішити, але краще допомогти бідним людям, наприклад, знайти роботу чи інституційну допомогу, ніж просто давати гроші», – наголошує вона.

«Допомагаючи іншим, ми допомагаємо і собі, тому що почуваємось краще, – зауважує Томаш Качор з Інституту Prevision. – Схоже, частково ми робимо пожертви заради власного сумління – підтримуємо ту чи іншу ініціативу, щоби мати спокій. Можливо, було би краще поцікавитись тим, що відбувається навколо нас. Можна присвятити свій час місцевим проблемам, долучитися особисто або підтримати їх фінансово. В обох випадках ми бачимо наслідки, які приносить наша допомога».

Раціональна допомога

З особистою активністю ситуація дещо гірша. Як показують дослідження Центру вивчення громадської думки, трохи більше 20 % поляків жертвують заради благодійності власним часом або надають певні послуги. Лише 7–8 % долучаються до волонтерської діяльності. Цікаво, що чим багатшою стає країна, тим більше виникає потреб. Раз у раз з’являються повідомлення про різні проблеми, які потребують нашої активності. Зазвичай ми реагуємо на них імпульсивно, допомагаючи то тут, то там. Але виникає питання, чи не могла би благодійність бути трохи раціональнішою, продуманішою, спрямованою на те, що нам здається найважливішим?

Тут можуть існувати дуже різні підходи. На думку деяких експертів, варто зосередитись на довгостроковій, тривалій підтримці вибраних проєктів. Однак, на думку інших, ми не можемо втекти від імпульсів. «Мало хто послідовно допомагає ініціативам, що відповідають їхнім цінностям, – коментує Павло Слівовскі з Польського економічного інституту. – Ми багато в чому реагуємо на інформацію з оточення, новини, медіа-кампанії чи маркетингові акції, які проводять деякі організації. Чи це погано? Відомо, що звичайна людина не може вирішити усіх глобальних проблем. Психологи кажуть, що ми завжди приймаємо рішення, користуючись певними спрощеннями. Це наша природа, важко її змінити». (…)

Мільйони з податків та пожертв

Насправді важко підрахувати, скільки коштів витрачають поляки на благодійність, але це може бути навіть кілька мільярдів на рік. Найбільш надійним джерелом такої інформації є дані про суми, які отримують суспільнокорисні громадські організації в рамках переказу 1 % податку на дохід. У 2019 р. поляки перерахували таким чином майже 900 млн злотих. Ця сума збільшується кожного року.

У свою чергу портали, які проводять збір коштів для нужденних, повідомляють, що в минулому році в таких акціях взяли участь приблизно 4 млн людей, які виділили 540 млн злотих. Під час останнього фіналу Великого оркестру різдвяної допомоги було зібрано 120 млн злотих, а «Різдвяні пакунки» (зібрані благодійниками набори речей, спрямовані на вирішення проблем конкретних родин у потребі) було передано 14,5 тис. нужденним. Якщо припустити, що середня вартість такого пакунка становить приблизно 3 тис. злотих, це ще 43 млн злотих пожертв.

З іншого боку, дослідження Головного управління статистики (GUS) показують, що поляки витрачають у середньому 32 злотих на місяць на подарунки для інших. Це дає приблизно 14,5 млрд злотих на рік. Ця сума, ймовірно, включає допомогу членам сім’ї, але навіть якщо 10–20 % призначається на «чужих людей», маємо 1,4–2,8 млрд злотих благодійних пожертв.

На що ми витрачаємо гроші? Дослідження Deloitte на тему благодійності показує, що в першу чергу поляки підтримують хворих – 35,2 %. У свою чергу, майже третина респондентів (29 %) робила внески на рахунок організацій, які борються зі зміною клімату та допомагають тваринам. 27,6 % опитаних планують підтримати релігійні ініціативи. Майже 24 % поляків мають намір підтримати людей, що опинилися у складних фінансових ситуаціях, та культурні ініціативи.

Джерело: Rzeczpospolita