«Одна муха – і цілий день роботи нанівець». Як знімали фільм «З любов’ю, Вінсент»

«Одна муха – і цілий день роботи нанівець». Як знімали фільм «З любов’ю, Вінсент»

«Це була клопітка робота. Я малювала по 10 годин на день, – розповідає художниця, що робила кадри для польсько-британського номінанта на Оскар. – Мінімальна помилка означала би, що око акторки опинилося би на лобі».

Працювала півроку по десять годин на день. У постійному поспіху.

«На кадр, тобто одну картину, в мене було три дні. Але ж часом картина створюється кілька тижнів», – каже Дарія Соляр. Це її картини, разом із роботами 124 інших художників, стали частиною фільму «З любов’ю, Вінсент», першої в історії стрічки, намальованої олійними фарбами.

Процес створення не менш цікавий, ніж сама стрічка.

«Коли я вперше почула про цю ідею, мені це здавалося неможливим. Олійна фарба «важка». Одна секунда анімації – це титанічна робота», – згадує співрозмовниця «TVN24». Робота справді була титанічною. Але принесла неймовірний результат. Яким чином картини Вінсента ван Гога ожили?

Два фільми

Доки працювали художники, кіношники також не сиділи без діла. «З любов’ю, Вінсент» – це насправді два різні фільми. Один, чорно-білий, представляє життя нідерландського митця. Його зіграли актори в історичних костюмах – як у «нормальному» історичному кіно.

Інший, кольоровий фільм – це оживлені картини художника. Актори найчастіше грали на тлі зеленого полотна зі спеціальними маркерами. За допомогою комп’ютерної графіки у тло додавали елементи із картин митця.

Багато роботи? Це був лише початок. Головні фільми ділили на кадри і передавали 125 митцям, кожен із яких, базуючись на матеріалі, мав намалювати кадр олійними фарбами.

Шпатель і мухи

«Ми малювали на спеціальній поверхні. Підготувавши кадр, робили фотографію та стирали роботу шпателем і почати заново. Я не приховую, що серце просто розривалося», – згадує Дарія Соляр.

Вона додає, що багатогодинну роботу могла знищити перша-ліпша муха. «Картини були 55 см заввишки та 70 см завширшки. Небагато. Інколи майстерно намальоване обличчя акторки нищила муха. Комаха сідала, бруднилася фарбою і все псувала», – пояснює художниця.

Нічого б не вийшло, якби митець не був точним під час малювання. «Тоді в актора під час розмови око могло би «вилізти» на лоб. Це було би щонайменше дивно», – посміхається Соляр.

Боротьба за Оскар

Польсько-британська стрічка «З любов’ю, Вінсент» Дороти Кобєлі та Х’ю Велчмана була номінована до Оскара в категорії Кращий повнометражний анімаційний фільм. «Я очікувала номінації, але не очікую нагороди. Ми в ситуації Давида і Голіафа. Я не бачу великих шансів у боротьбі із фільмами з бюджетом порядку 175 млн доларів», – сказала Кобєля.

Для фільму використали 65 тис. картин, намальованих 125 художниками із 20 країн. 65 – із Польщі, 60 – з-за кордону. Їх обирали на підставі 5 тис. заявок. Фільм творили художники 15 національностей, зокрема зі США, Греції, України. Вони ніколи не бачилися. Працювали у Греції, Вроцлаві та Гданську. Загалом було використано 3 тис. літрів фарби.

Джерело: www.tvn24.pl