«Йдеться про те, щоб у Польщі, в суверенній державі, яка постраждала від рук двох тоталітаризмів – радянського і німецького – ані сьогодні, ані в майбутньому не було можливості публічно вшановувати людей, які будували цю систему», – так Мацей Корцуць з Інституту національної пам’яті Польщі аргументував необхідність декомунізувати публічний простір. На думку історика Люблінського католицького університету Томаша Панфіла, факт, що досі існують вулиці й пам’ятники з того періоду, «свідчить про поразку освітньої політики всієї Третьої Речі Посполитої».
За ініціативою міської ради Варшави, розпочинаються громадські обговорення щодо змін назв обраних вулиць. Це пов’язано із законом «Про заборону пропагування комунізму».
Мацей Коркуць із Інституту національної пам’яті пояснив, що закон стосується не лише тих вулиць, які були названі за часів комуністичної Польщі. Його можна буде застосувати також до вулиць, які отримали назви після політичної трансформації або нині, якщо комусь заманеться назвати вулицю, наприклад, іменем Йосипа Сталіна. «Це неодноразовий захід, – підкреслив він. – Йдеться про те, щоб у Польщі, в суверенній державі, яка постраждала від рук двох тоталітаризмів, ані сьогодні, ані в майбутньому, не було можливості вшановувати публічно людей, які будували цю систему», – сказав Коркуць.
На думку Томаша Панфіла, історика з Люблінського католицького університету, факт, що досі існують вулиці й пам’ятники з того періоду і, ще гірше, затятий захист цих монументів чи вулиць, «свідчить про поразку освітньої політики всієї Третьої Речі Посполитої». «Це фіаско просвітництва суспільства, адже через 28 років після падіння комунізму є люди, які кажуть, що комуніст, генерал міліції був, попри це, добрим господарем, хорошою людиною», – відзначив Панфіл.
Джерело: www.tvn24.pl